Нещодавно в Києві відбувся XІІ з’їзд Українського товариства охорони природи. З цього приводу наш кореспондент попросив відповіcти на кілька запитань знову обраного голову президії ради товариства, відомого природозахисника, доктора економічних наук, професора Василя ШЕВЧУКА (на знімку).

 

— Василю Яковичу, робота членів товариства — важлива, надзвичайно копітка й певною мірою невдячна, бо за свої клопоти охоронці природи часто-густо отримують гулі і неприємності...

— Цілком згоден, що нині природоохоронці не мають адекватної підтримки у своїй подвижницькій діяльності. Але нам дуже приємно, що нашу роботу дедалі більше цінує суспільство, що розуміє: не можна позбавляти дітей і онуків рівних прав на природні ресурси і чисте довкілля, бо від цього залежить їхне майбутнє. Особливо хочу відзначити, що нашу діяльність високо цінує Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який постійно відзначає високими нагородами наших найактивніших природоохоронців. І це надихає. 

— На з’їзді згадувалося про те, що невдовзі буде відзначено 105-ту річницю товариства. Тож скажіть коротенько про цю дату.

— Наше товариство є унікальною організацією. Справді воно зародилося 105 років тому, а 26 липня 1946 року Рада Міністрів УРСР своєю постановою №1273 прийняла рішення про утворення Українського товариства охорони природи як всеукраїнської організації. Отже, свою 105-ту річницю ми вже відзначили. Хочу зауважити, що в кращі часи товариство об’єднувало 19 млн. членів. Однак на початку 

90-х років минулого століття і воно не уникло глибокого занепаду. Але нам вдалося вивести його з кризи, зберегти і відновити.

Товариство проводить масові природоохоронні акції. Всеукраїнські —День довкілля, «Чиста Україна — чиста Земля», Всесвітній день охорони навколишнього середовища, Всесвітній день Землі та інші регіональні й місцеві місячники, конференції, конкурси та інші заходи.

Товариство є засновником і видавцем журналу «Рідна природа», газети «Трилисник», бюлетенів та інших інформаційних матеріалів. На жаль, останнім часом Мінприроди, яке є співзасновником «Рідної природи», фактично відвернулося від журналу, який скоро відзначатиме своє 40-річчя.

— А тепер, будь ласка, — про основний підсумок роботи товариства за звітний період. Що вдалося зробити, досягти, що ні і чому? Як працювали обласні управління? Які з них можна поставити за приклад?

— За п’ять років, що минули після Харківського ювілейного з’їзду, присвяченого 100-річчю зародження і 60-річчю офіційного утворення Українського товариства охорони природи, вдалося повністю реалізувати Програму діяльності і розвитку. Товариство вперше в історії розробило і ввело в практику Екологічний календар, що включає в себе 50 заходів, акцій і подій. Наскільки я знаю, у світі немає таких аналогів.

Ми зробили значний внесок у формування екологічної політики. Наші фахівці очолювали і брали безпосередню участь у розробці двох стратегічних документів під егідою Програми розвитку ООН в Україні: «Національна екологічна політика: оцінка і стратегія розвитку» і «Національна стратегія зміцнення фінансової стійкості природоохоронних територій України», розробили «Основи екологічної політики і управління для державних службовців і керівників».

Через мережу народних університетів «Природа» місцеві організації здійснювали велику просвітницьку роботу і виховання екологічної свідомості людей. Громадські інспектори проводили належний контроль за дотриманням конституційно-правових гарантій екологічних прав громадян України. Вчені товариства досліджували проблеми сталого розвитку, готували підручники і навчальні посібники для університетів та інших навчальних закладів.

— У своїй доповіді на з’їзді ви наголошували на великій ролі у загальній науково-методичній роботі товариства ваших наукових секцій.

— 16 всеукраїнських секцій товариства, до яких входять провідні вчені країни, працюють над розв’язанням найважливіших проблем: водних, земельних ресурсів, надр та екологічної геології, рослинного і тваринного світу, мисливської фауни, природно-заповідних територій, атмосферного повітря, відходів і вторинних ресурсів, екологічної політики та освіти, біологічної та генетичної безпеки, екологічного аудита та екологізації виробництва, ноосферогенезу і гармонійного розвитку, глобальних змін клімату.

Вдумаймося: людство вже знищило або докорінно змінило 70 відсотків природних екосистем планети Землі. Що далі? Тому ми приречені прийти до громадянського екосуспільства, зменшити апетити хижацького споживання природних ресурсів, гармонізувати відносини суспільства і природи. Це, до речі, вигідно й у макроекономічному вимірі, не кажучи вже про соціальний та екологічний. Екологія вигідна економічно!

— Ви підкреслювали на з’їзді, що всі наші біди у справі охорони природи — від низьких екологічної освіти й культури. Як їх треба піднімати, що плануєте робити у цьому напрямі?

— Екологічна освіта і виховання, формування культури відносин у стосунках з природою і між людьми є одним із статутних завдань і пріоритетів Українського товариства охорони природи. В нашій системі діють понад 330 Будинків природи, кімнати і куточки природи у первинних осередках.

— Однією з ефективних форм екологічної просвіти населення є навчання через мережу 376 народних університетів «Природа», які щорічно навчають за цільовими програмами понад 50 тис. осіб.

— Наші фахівці десять років тому розробили Концепцію екологічної освіти і виховання, яка була схвалена Міністерством освіти України. Нині ми працюємо над проектом Концепції освіти для сталого розвитку, що є одним із пріоритетів у Європі.

— Нинішня цивілізація вичерпала старі форми свого безпечного існування і стоїть на порозі переходу до нової суспільної формації. Шлях до неї відкривають ідеї ноосфери, сформульовані нашим великим співвітчизником Вернадським.

— Виняткова значущість формування ноосферної політики розвитку для майбутнього України, необхідність досягнення нової якості життя потребують відповідного осмислення і наукового забезпечення, а також, що не менш важливо, — впровадження такої ідеології у суспільстві, його державних та владних інституціях, системі освіти молоді й перепідготовки управлінських кадрів, підприємницьких структурах. Саме для цього ми й розпочали підготовку до Першого Українського ноосферного конгресу.

Було б добре, якби надзвичайно гострі й актуальні екологічні проблеми, які стосуються життя кожної людини, стали предметом уваги Комітету з економічних реформ при Президентові України, а також Національної ради із сталого розвитку, яку очолює Прем’єр-міністр України. А наше товариство готове попрацювати спільно з державними органами влади задля реформування і подальшого розвитку національної екологічної політики.

Окрім цього, вважаю, Українське товариство охорони природи давно заслуговує статусу національного.

Бесіду вів Яків ГАЛЬЧЕНКО.