Українці не шкодують грошей на ліки. Минулого року на пігулки, мікстури тощо було витрачено понад 22 млрд. гривень. Апетити не вгамувались і цьогоріч. За перші шість місяців куплено 580 млн. упаковок препаратів на загальну суму понад 11 млрд. гривень. Такі дані озвучив під час учорашньої прес-конференції Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів. Та не всі ліки лікують. За офіційними даними, майже один процент препаратів, представлених на вітчизняному ринку, — неякісні або просто підроблені. Експерти припускають, що реальна картина — значно гірша, і до одиниці впевнено приписують нуль.
Сьогодні гуртовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами займається майже 6,5 тисячі суб’єктів господарювання. Кількість аптек, аптечних пунктів, складів та кіосків перевищує 22,5 тисячі. Щоправда, розподілені вони по країні неоднорідно. Майже 80 відсотків (понад 17,6 тисячі) задовольняють потреби городян. Тому на разі є проблема із забезпеченням лікарськими препаратами сільського населення. Якщо ж відкинути адміністративні кордони, то в середньому одна аптека разом з аптечним пунктом обслуговує 2 тисячі 400 українців. Для прикладу, в Німеччині на одну аптеку припадає понад 3 тисячі 800 осіб. А у сусідній Польщі й того більше — понад 6 тисяч душ.
Щоправда, в найближчому майбутньому ця ситуація може трошки змінитися. «Ми ініціювали внесення змін до ліцензійних умов. Вони передбачають протягом року ліквідацію поняття «аптечний кіоск». Таких на сьогодні діє в Україні близько 3 тисяч. Одразу додам, що йдеться тільки про кіоски, розміщені у містах. Тих, що діють у сільській місцевості, це не стосується. Більше того, ми знижуємо вимоги до аптек, які відкриватимуться в селах. Насамперед ідеться про вимоги до площі приміщення», — каже Олексій Соловйов.
Та все ж левову частку уваги Держлікслужба приділяє боротьбі з фальсифікатом. Минулого року було закуплено три сучасні лабораторії. Відтак, кількість виявлених неякісних лікарських засобів збільшилась удвічі. А кожен препарат проходить триступеневу систему контролю. Щоправда, без фальсифікату не обходиться. Найчастіше підробляють найбільш розрекламовані «панацеї». Беззаперечні лідери — ферментні препарати, які поліпшують процеси травлення, та противірусні пігулки. «Якщо взяти рейтинг лікарських засобів, що підробляються, то він майже збігатиметься з рейтингом найбільш розрекламованих. До слова, минулого року наше населення придбало ферментних препаратів на 80 млн. доларів! Це препарати, які продають за рахунок неконтрольованої реклами. Їх прописує не лікар, а телевізор», — каже О. Соловйов.
За нормами нинішнього законодавства виробництво фальсифікату — адміністративне правопорушення. Покарання за це — штраф до 1500 гривень. Цього — замало. Тому на часі — введення кримінальної відповідальності за виробництво та розповсюдження фальсифікованих ліків. Відповідний законопроект уже перебуває у Верховній Раді. Пан Соловйов сподівається, що, відпочивши, депутати у вересні проголосують за нього. І надалі виготовлення фальсифікованих, а тому часто небезпечних, ліків каратиметься штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів або ж позбавленням волі строком до 10 років.