Ветеран праці Марія Борисівна Фрішкова (на знімку) — вірний читач нашої газети. Передплачує «Голос України» з 1991 року. Каже, що без улюбленого видання не уявляє собі повсякденного життя. Читає у газеті все: і про політику, і про економіку, і про житейські історії. Знає всіх журналістів «Голосу України», подобається їй перо Людмили Коханець, Івана Ілляша, Володимира Королюка.

Зараз Марія Борисівна особливо цікавиться публікаціями про пенсійну реформу та про дітей війни. Адже народилася 1937 року і сповна випила гіркої сирітської післявоєнної долі.
— Маю 31 рік трудового стажу, — розповідає про себе. — Працювала з 16 років: на комсомольських будовах «Криворіжсталі», на залізничному транспорті. Через хворобу довелося передчасно залишити роботу. Тепер отримую мінімальну пенсію. Нещодавно її перераховували і додали мені аж ... 90 копійок.
Щоб держава повернула їй, як дитині війни, невиплачені надбавки згідно із законом України, Марія Борисівна до суду не зверталася.
— По судах ходити не хочу, — ділиться щиро. — Якось уже й так проживу. Аби лиш здоровими були мої діти, онуки, маленьке праонуча...
Разом з чоловіком Євгеном Івановичем жінка-трудівниця мешкає у робітничому мікрорайоні Черкас. Біля свого будинку подружжя вирощує трохи городини і багато квітів.
— Отож ваза, яку я виграла у читацькій лотереї, нам знадобиться, — розглядає подарунок Марія Борисівна. — Головне, буде пам’ять від «Голосу України»...
 
Черкаси.
Фото автора.