Донедавна найстаріше місто України (йому виповнилося 2550 років) Білгород-Дністровський вважалося некомфортним для життя. І якщо до перебоїв з водою містяни звикли, то життя без газу завдавали безліч проблем. Перебої з мазутом, який був основним видом палива для місцевих котелень, призводили до того, що взимку в багатьох квартирах, дитячих садках і школах, лікарнях і вишах було не прохолодно, а холодно.

Ігор Леонідович Учитель, депутат Одеської обласної ради, голова постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження і ЖКГ узяв під особистий контроль газифікацію міста. Питання це геть не просте, як може здатися на перший погляд. Насамперед, проект газифікації міста вимагав стійкого багатомільйонного фінансування. Таких коштів ні в міському, ні в обласному бюджеті, звісно, не було. Ігор Учитель — не фокусник і грошей у рукаві в нього немає. Натомість є чітке розуміння того, що газифікація міста — найперше завдання депутатів усіх рівнів, у тому числі й обласної ради. В однодумцях у нього сьогодні весь депутатський корпус, який і допоміг знайти кошти.

— Саме місто вже практично газифіковане, — розповів Ігор Учитель. — Виконано дуже великий обсяг робіт — проведено магістральний газопровід, газифіковано багатоповерхівки. Процес цей триває, але у зв’язку з фінансовою кризою реалізація планів і графік робіт трохи зсуваються. Але їх реалізація, так само як і газифікація населених пунктів району, — уже не віддалена, а найближча перспектива.

Ігор Учитель — президент публічного акціонерного товариства «Одесагаз», заслужений працівник промисловості України, кандидат технічних наук. З його іменем сьогодні в Одеській області пов’язана реалізація програми газифікації регіону.

Рівень газифікації населених пунктів Одеської області справді нижчий порівняно з іншими регіонами України. На сьогодні рівень газифікації по області становить майже 40 відсотків. Звичайно, це невисокий показник, хоча при цьому багато міст регіону газифіковано на сто відсотків.

Ігор Учитель став ініціатором і одним із розробників довгострокової програми повної газифікації Одеської області. Вона розрахована на 25 років. Чи реальне виконання цієї програми?

— Без допомоги державного бюджету її не виконати, — вважає Ігор Учитель. — І мешканці Одеської області розраховують на фінансову підтримку держави. У нас кажуть: буде газ — буде й пісня. Не буде великим відкриттям, якщо скажу, що із проведенням газу життя в містах і селах стає іншим. Навіть люди стають геть іншими. У них прокидається інтерес до життя. Вечорами тепло (не тільки від батарей) у сільському клубі, в якому кіно не показували багато років. Улюбленим місцем проведення дозвілля стає й бібліотека. Приємно на душі: виходить, ми сприяємо розв’язанню демографічних і соціальних проблем.

Процес газифікації сільських районів Одеської області, зважаючи на нинішню економічну ситуацію, іде нормальними темпами — газ прийшов у Красноокнянський, Ширяївський, Миколаївський та інші райони. Енергетичним питанням ми приділяємо багато уваги. Якщо говорити образно, то газифікація — це, по суті, ключ до підвищення життєвого рівня населення, інвестиційної привабливості регіону і розвитку його промислової та аграрної інфраструктури.

*** 

У ці дні Ігоря Учителя в робочому кабінеті практично не застанеш. Попереду зима і він тримає під особистим контролем газифікацію населених пунктів Ананьївського, Березівського, Миколаївського, Іванівського, Любашівського районів — саме там сьогодні проходить «газовий фронт» Одеської області. У середньому магістралями «Одесагаз» прокачується від 2,5 мільярда кубометрів газу на рік. Це в стабільних погодних умовах. Але якщо вдарять морози, ситуація з цифрами споживання газу зміниться у бік збільшення.

Чи є підстави для занепокоєння людей про неритмічне постачання газом у нинішній опалювальний сезон?

— Підстав для занепокоєння, а тим паче паніки населення немає жодних, — твердо каже Ігор Учитель. — Прозорий, зважений, економічно прорахований курс, яким веде Україну Петро Порошенко, є гарантією того, що проблему забезпечення країни газом у цьому й наступних роках буде успішно розв’язано.

Безпека понад усе

Щодо технічного переозброєння ПАТ «Одесагаз» завжди займало провідні позиції в країні. Уявіть собі головний розподільний пункт Одеси, на якому раніше працювала зміна в 30 людей, а після реконструкції — лише один оператор, увесь обов’язок якого полягає в тому, щоб контролювати технологічний процес, сидячи за комп’ютером.

Ігор Учитель наполіг свого часу, що для уникнення різношерстості підприємство має йти шляхом уніфікації технологічного обладнання — так персоналу легше працювати, простіше забезпечувати його технічне обслуговування, контроль. Тому було обрано дві компанії, які займають провідні позиції у світі за рівнем технічного оснащення, — угорська MOL і французька Gas de France (угорці й французи, на відміну від нашої країни, досить серйозно до цього питання підходять — там інститути цілі зайняті новітніми розробками) і продовжуємо з ними працювати. Скажімо, із французами одесити співробітничали у будівництві поліетиленових газопроводів. І хоча було дуже складно — була відсутня нормативна документація, треба було вибивати дозвіл у Держміськтехнагляді, — проте в одеситів це вийшло, і сьогодні технологію вже настільки освоєно, що в її перевагах ніхто не сумнівається.

* * *

 

Питання безпечної експлуатації технологічного обладнання й охорони праці фахівців перебувають у центрі уваги керівництва нашого підприємства. На підприємстві проведена атестація робочих місць. Співробітники лабораторії обстежили їх за всіма параметрами, включаючи такі, як освітлення, рівень запиленості, загазованості тощо. Підприємство закуповує сезонний спецодяг, взуття, виробничий інвентар — усі ці питання ми постійно тримаємо на контролі. Перший природний газ було подано в Одесу півстоліття тому, на початку шістдесятих років. Звісно, що за цей час обладнання застаріло і потребує відновлення. Завдяки зусиллям персоналу «Одесагаз» воно підтримується в робочому стані, але поступово замінюється на сучасне і більш надійне обладнання італійського виробництва, використання якого надає змогу не тільки підвищити рівень безпеки, а й скоротити експлуатаційні витрати. Десять років тому зусиллями співробітників «Одесагаз» була створена автоматизована корпоративна (її ще називають білінговою) інформаційна система. Вона продовжує успішно працювати, і постійно вдосконалюється. Запуск системи дозволив автоматизувати основні технологічні процеси (оператор, приміром, зі свого мобільного телефону може перевірити режим роботи обладнання і навіть внести в нього деякі корективи), створити єдиний інформаційний простір, підвищити ефективність виробництва.

Компетентна думка

Ігор УЧИТЕЛЬ, президент ПАТ «Одесагаз»:

— Будь-яка технічна система — це насамперед обладнання та матеріали, а друга складова — люди, бо людський фактор виключити неможливо. У ПАТ «Одесагаз» усі регламентні роботи, необхідні для забезпечення безпеки виробництва, виконуються неухильно. Але є й інша сторона — споживачі. Як показує практика, якщо вони не порушують досить простих правил споживання газу, то проблем не виникає. Вони виникають тоді, коли споживачі починають щось вигадувати, намагаються самі щось ремонтувати або запрошують нефахівців. Газотранспортна система України, у тому числі й Одеської області, сама по собі унікальна й не має аналогів (у цьому я переконався ще тоді, коли ми тільки починали розробку технічного проекту газифікації регіону), у чому, на мій погляд, заслуга талановитих одеських інженерів, які заклали в проект такий рівень її досконалості й надійності, що система працюватиме ще двісті років.

 

Але ж бо час не стоїть на місці й питання вдосконалення газотранспортної системи (у плані безпеки, надійності, автоматизації виробництва тощо) як і раніше актуальне. Оскільки повністю виключити людський фактор не можна, усі ми живі люди, і людина з якихось причин може неправильно зафіксувати показання приладу з наслідками, що випливають звідси. Але в Європі, де підприємства оснащені новітнім обладнанням (одна установка коштує до 600 тисяч євро), подібні накладки неможливі. Звичайно, дорого, але такі витрати виправдані, і я звертався свого часу до Національної комісії з регулювання електроенергетики із пропозицією дозволити нам установити цільову надбавку до тарифів, для того щоб була можливість придбати для нашої області 3—4 одиниці такої високоефективної техніки (після її придбання й запуску ми б витрачені кошти з лишком окупили). Але поки що нам не дають добро, хоча в тих же енергетиків ці питання були ще два роки тому вирішені.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

*Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» — одне з найбільших незалежних регіональних підприємств з газопостачання і газифікації в Україні. Обсяг транспортування природного газу через інфраструктуру «Одесагаз» становив 2013 року 2,8 млрд. куб. м. За інформацією компанії, довжина мереж «Одесагаз» перевищує 20 000 км, а кількість абонентів становить 594 000 фізичних осіб та організацій.

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

*Програмою газифікації регіону передбачено будівництво на півночі й півдні області магістральних газопроводів і автоматичних газорозподільних станцій. Якщо говорити про південний напрямок, то це газопровід Тарутине-Арциз-Татарбунари з відведенням на смт Сарата. Його прокладання розпочалося ще в 2004 році й від загальної довжини магістрального трубопроводу в 71 кілометр поки що прокладено 6 кілометрів труб діаметром 325 міліметрів — від смт Тарутине у бік Арциза. Проектна вартість робіт — 58 мільйонів гривень. Будівництво цієї магістралі дасть можливість забезпечити природним газом 46 тисяч будинків селян.

*Газифікацію півночі Кодимського району було розпочато ще раніше, 2003 року. Загальна довжина магістрального газопроводу за проектом становить 11,3 кілометра. На сьогодні прокладено близько 1,7 кілометра труб діаметром 108 і 325 міліметрів — від магістрального газопроводу Ананьїв-Чернівці-Богородчани (Івано-Франківська обл.) до майбутньої автоматичної газорозподільної станції у районі села Слобідка. По завершенні будівництва цього магістрального газопроводу й газорозподільної станції з’явиться можливість газифікувати 10,5 тисячі будинків жителів Кодимського району.

 

Основними виконавцями робіт з газифікації районів області є Головне управління капітального будівництва Одеської обл-держадміністрації і ПАТ «Одесагаз». Роботи ведуться досвідченими, кваліфікованими фахівцями, які спроможні забезпечити високу якість їх виконання та експлуатаційну надійність об’єктів, що вводяться.

* * * 

У трудовій книжці Ігоря Леонідовича Учителя лише один запис — про прийом 1977 року після закінчення Одеського державного інженерно-будівельного інституту на роботу в «Одесагаз» на посаду майстра аварійної служби. Сьогодні він керує одним з найбільших в Україні підприємств із транспортування газу та експлуатації газового господарства. Здавалося б — усіх рубежів досягнуто, усі нагороди й почесні звання отримано. Але треба знати характер Ігоря Учителя! Сьогодні він є одним з авторів унікальної перспективної ідеї — будівництва термінала зрідженого газу під Одесою, яке будуть вести ПАТ «Одесагаз» і портовий оператор «Група морських терміналів ТІС». Вартість проекту — 65 мільйонів доларів, передбачуваний обсяг імпортованого газу — 5 мільярдів кубометрів, що становить 17 відсотків усіх газових закупівель України. Як газ із суден-газовозів потрапить у газотранспортну систему? Це велика перевага порту Южний. Тут проходить газопровід високого тиску, що веде до Одеського припортового заводу. А також уже є газорозподільна станція, яка зможе ліквідувати перепад тиску. Для з’єднання з державним газопроводом досить побудувати трубопровід завдовжки 7 км. Хто може стати продавцем газу? У короткостроковій перспективі йдеться про Алжир, Нігерію і Катар. Разом з доставкою їхній газ коштуватиме 330—360 дол. за 1000 куб. м. У середньостроковій перспективі можна розраховувати на імпорт газу зі США.

Одеса.

 

Фото  Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.