Екологічну обстановку в Україні і особливо — у її промислових регіонах — можна назвати кризовою. Про це заявив під час Міжнародного екологічного форуму «Екологія промислового регіону» начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Сергій Третьяков. Він закликав вирішити проблему використання коштів, які підприємства сплачують за забруднення повітря, води чи ґрунту. «Цього року 50 відсотків коштів екологічного фонду залишається на місцях. Але з’явилися «потьомкінські села»: наприклад, селища, де розташовані теплоелектростанції, «екологічні» гроші витрачають на розв’язання комунальних проблем. Тоді як ці кошти повинні спрямовуватися на зменшення забруднення самими підприємствами».

Так само, за словами начальника управління, «розмивається» плата за водокористування: вона йде до загального бюджету і використовується для виплати зарплат учителям та медикам, а не на відновлення водних ресурсів. Із 2005 року не фінансуються екологічні заходи, передбачені проектами закриття шахт. Скасовано державну експертизу у житловому будівництві. Всі ці проблеми, на думку донецьких екологів, заважають поліпшенню навколишнього середовища.

Як повідомляла наша газета, «Голос України» став учасником міжнародного форуму, на якому свої проекти представили як окремі підприємства, так і міста, райони та громадські організації. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко відзначила, що «Голос України» — газета, яка постійно висвітлює проблеми охорони довкілля.

  • Ідея оздоровлення навколишнього середовища може стати тією національною ідеєю, яка підніме Україну. Донецький регіон справді дуже екологічно навантажений. І цього не можна подолати одразу. Але розв’язання екологічних проблем - це не обов’язково багато грошей. Значна частина зусиль лежить у площині свідомості. 

«Саме ідея оздоровлення навколишнього середовища може стати тією національною ідеєю, яка підніме Україну, — переконана співрозмовниця. — Донецький регіон справді дуже екологічно навантажений. І цього не можна подолати одразу. Але розв’язання екологічних проблем — це не обов’язково багато грошей. Значна частина зусиль лежить у площині свідомості. Наприклад, обсяг стічних вод та викидів зі стаціонарних джерел забруднення, починаючи з 2005 року, зросли, незважаючи на економічну кризу. Це означає, що наші зусилля недостатні». Екологи вважають, що штрафи за забруднення довкілля потрібно збільшити.

Виставка та форум висвітлили кілька конфліктних ситуацій у боротьбі за чистоту природи. Наприклад, неподалік від стенду компанії «ЕкоЕнерджі», яка пропонує спорудити в Донецьку сміттєспалювальний завод за шведською технологією, розмістився столик громадського руху «Ні сміттєспалювальному заводу в Донецьку!» Дебати про спорудження такого заводу в обласному центрі точаться півтора року і поки що не призвели до результату. Компанія-забудовник переконує, що майбутнє підприємство поліпшить екологічну ситуацію, противники такого рішення говорять про небезпеку спалювання сміття в місті.

«Екотерором» назвав незаконний видобуток вугілля на території регіонального ландшафтного парку «Зуївський» голова Харцизької міської громадсько-екологічної організації «Еко-дія» Володимир Вигонний. Свої слова еколог підкріпив фотографіями кар’єрів та «копанок». Уже не перший рік громадськість вимагає вжити заходів та зупинити нелегальний бізнес, який шкодить заповідній природі. Щоправда, отримати коментар від представників Харцизької міської ради просто на виставці не вдалося: біля стенду міста стояли лише порожні стільці...

Власний кореспондент газети «Голос України» Ліна Кущ (праворуч) та регіональний консультант Ірина Ольшанська вручають призи координатору Донецької обласної організації Всеукраїнського дитячого союзу «Екологічна варта» Вікторії Павлович (у центрі).

Фото авторів.