Колись була популярна така газетна рубрика — «Нагорода знайшла героя». А трапляється й навпаки. Нашим читачам добре відоме ім’я генерал-лейтенанта Кузьми Миколайовича Дерев’янка. Ми не раз писали про цього незвичайного чоловіка. Він родом із села Косенівка, що на Уманщині. Генерал, як представником від СРСР, 2 вересня 1945 року у Токійській затоці на борту американського лінкора «Міссурі» підписував Акт про капітуляцію Японії. Це не єдина його заслуга. Генерал брав участь у Курській битві, битві за Дніпро, у визволенні Будапешта й Відня, його штаб причетний до Корсунь-Шевченківської та Яссько-Кишинівської операції. Після американського атомного бомбардування відвідав Хіросіму та Нагасакі. Матеріали, що їх привіз звідти генерал, були використані при розробці радянської атомної зброї. А Дерев’янку та поїздка вкоротила віку — він помер 50-літнім внаслідок тяжкого онкозахворювання. Кузьма Миколайович нагороджений двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Кутузова, орденом Суворова, Богдана Хмельницького. Втім, його ім’я не було надто розкрученим. Лише 7 травня 2007 року Президент Віктор Ющенко, за мужність, самовідданість, виявлені у роки Другої світової війни 1939—1945 років, визначні дипломатичні заслуги у повоєнному врегулюванні міжнародних відносин присвоїв Кузьмі Миколайовичу звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Отут і починається прикра історія. Оскільки на момент підписання Президентом указу генерал помер, згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні нагороди» від 16. 03. 2000 р. № 1549-ІІІ за наявності спадкоємців нагорода залишається в сім’ї померлого і без їхньої згоди не може передаватися нікому. Проте родичам і досі її не вручено. Рідна сестра генерала Дерев’янка — Анастасія Миколаївна Дерев’янко, двічі писала листи голові секретаріату Президента України (на той час) Віктору Балозі та самому Президентові (тричі). Але ні відповіді, ні самої нагороди так і не отримала. Лиш директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський відгукнувся, обіцяв допомогти — але згодом перестав бути директором. Тож у кого спитати: де лежить і коли буде вручена рідним «Золота Зірка» генерал-лейтенанта? Скільки іще листів мають написати рідні, аби їх почули? В селі Косенівка не забули свого земляка. Ще 1982 року на місці, де стояла батьківства хата Кузьми Миколайовича, спорудили пам’ятну стелу на честь генерала. А 2005 року відкрили Меморіальний музей-садибу К. М. Дерев’янка. В цьому музеї логічно було б зберігати Зірку Героя. Але де вона?
