Улітку 1943 року над селом Анисів нависла загроза винищення: сюди прибув з Чернігова німецький каральний загін. Напередодні місцеві молоді хлопці-відчайдухи вирішили пустити під укіс фашистський потяг. Якраз по залізниці Чернігів—Ніжин—Київ через відступ гітлерівців активізувався рух поїздів.

 Тож анисівські юнаки вирішили перед приходом Червоної армії зробити і свій внесок у перемогу. Вони не мали вибухівки, тож відкрутили рейки на колії поблизу села. Хлопці і не подумали, які можуть бути наслідки від їхньої диверсії.

Невдовзі до села прибув каральний загін.

— Моїй свекрусі тоді було 12 років, — каже вчителька Наталя Ігнатенко. — Вона з подружками пішла на болото рвати плюшняк. Вони бачили, як німці оточили село. «Надю, це ж село будуть палити», — промовила подружка. А все-таки вирішили повертатися додому, до батьків. Карателі їх пропустили. А тих, хто намагався покинути Анисів, не випускали.

...Та невдовзі командир карального загону дав наказ зняти облогу і скасував каральну акцію. У цьому була велика заслуга жителя Анисова Франца Йосиповича Дюкича, який переконав німецького офіцера, що місцеві жителі до диверсії не причетні. А зіпсували колії зайшлі партизани, бо поряд же немає значних лісів для їхнього базування.

Фотографії Ф. Дюкича є у шкільному історико-краєзнавчому музеї. З ініціативи депутата 

І. Федуся два роки тому громадою були зібрані кошти на виготовлення пам’ятника сільському рятівнику у центрі села. Хто ж він був?

— Франц Йосипович Дюкич — австрієць, — розповів директор Анисівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів Михайло Кубрак. — Під час першої світової війни він потрапив у полон. Після 1917 року не зміг повернутися назад додому. Одружився у Пісках під Черніговом. Потім переїхав до Анисова. Коли почалася війна, він мав уже 51 рік. Під час окупації його взяли на роботу в районну комендатуру. Франц Йосипович добре знав німецьку мову, виконував обов’язки перекладача при німецькому офіцерові. У важку хвилину для села набрався мужності, захистив односельців, приховав від німців справжніх винуватців диверсії.

У селі згадують, що австрієць поставив офіцерам карального загону добрий могорич. Отак завдяки йому порятовано 2000 мешканців Анисова.

Однак, незважаючи на такі заслуги перед селом, після приходу радянської армії військовий трибу- 

нал заслав чоловіка на 8 років у сталінські табори. День у день він відбув заслання.

Франц Йосипович пізніше був реабілітований, довго працював головним агрономом у колгоспі. Посадив великий сад.

— Він дав мені, тринадцятирічному хлопчику, чотири саджанці яблунь, — згадує І. Федусь. — Так вони і досі плодоносять.

Помер Ф. Дукич у 1983 році, на 93 році життя. Вдячні анисівці у пам’ятні дні до його пам’ятника кладуть живі квіти.

 

Чернігівська область.