Минулий пленарний тиждень ознаменувався насамперед тим, що уряд повторно вніс до Верховної Ради доопрацьований варіант пенсійної реформи. Більше того — у невластивому швидкому темпі: 31 травня Кабмін відкликав законопроект про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (№ 7455), а вже 1 червня подав нову редакцію. Голова Верховної Ради Володимир Литвин визнав, що уряд «виявив блискавичну реакцію». Щоправда, залишається загадкою — реакцію на що.
З одного боку, особливу моторність уряду можна пояснити заявами, що ЄС може заморозити фінансову допомогу Україні через проблеми з Міжнародним валютним фондом та невиконання зобов’язань перед МВФ. Зокрема, йдеться про кредит на суму близько 600 мільйонів євро, який наша держава може не отримати у разі непроведення пенсійної реформи. З другого боку, лунали заяви автора пенсійної реформи — віце-прем’єра Сергія Тігіпка — про готовність залишити посаду, якщо проект пенсійної реформи не підтримає парламент. «Не буде проведена пенсійна реформа зараз — для мене це сигнал, що ми не можемо як влада іти на реформи, і для мене це сигнал, що мені треба буде піти у відставку», — сказав С. Тігіпко. А з огляду на нещодавню «рубку голів» у сфері ЖКГ та регіональної політики, відставки декількох «своїх» урядовців, виникає дедалі більше підозр, що Президент та його команда можуть легко відмовитися і від послуг «чужого» — лідера «Сильної України».
Однак депутати не побачили в розданому документі багатьох обіцяних новацій. Пенсійний вік для жінок таки збираються збільшити до 60 років. І хоча в перші три роки реформи українкам нададуть можливість вибору, умови будуть значно жорсткіші: якщо нині працюючий пенсіонер може отримувати і пенсію, і зарплату в повному обсязі, то новим пенсіонерам доведеться або виходити на заслужений відпочинок у 55 і отримувати мізерні виплати, або продовжувати працювати, не отримуючи пенсію, але щороку її розмір зростатиме. Окрім того, прагнуть збільшити і страховий стаж — на 10 років і для чоловіків, і для жінок, на п’ять років для військових. Майже все це було й у попередньому законопроекті. Суттєвою новацією є хіба що пропозиція обмежити розмір максимальних пенсій десятьма прожитковими мінімумами (близько семи тисяч гривень). При цьому обіцяють урізати і вже призначені виплати високопосадовцям. Однак це суперечить нормі Конституції та рішенню Конституційного Суду і найбільше не подобається депутатам. Бо хто ж проголосує за урізання пенсії собі коханому? Тож не дивно, що навіть регіонали наразі не квапляться з висновками — документ віддали для вивчення експертам. Фракція Партії регіонів рішення щодо законопроекту ще не прийняла. Опозиціонери стверджують, що найнепопулярніший крок — підвищення пенсійного віку для жінок — не принесе бажаного фінансового ефекту, і пропонують шукати інші шляхи. Адже це дасть щорічну економію держбюджету всього на 500 мільйонів гривень, тоді як минулорічний бюджет Пенсійного фонду становив 34 мільярди. Реакції Президента на оновлений варіант пенсійної реформи ще не було.
Минулого тижня опозиція намагалася добитися ухвалення законопроекту про суд присяжних. Про особисту зацікавленість у цьому свідчила присутність екс-прем’єра Юлії Тимошенко на засіданні фракції «БЮТ-«Батьківщина» перед початком погоджувальної ради. Бютівці погрожували блокуванням, вимагаючи ще й інформації Генпрокурора щодо кримінальних справ проти Ю. Тимошенко. Однак парламент укотре діяв за принципом «а Васька слухає та їсть»: інформацію заслухали (хоча й не від самого Генпрокурора, а від його заступника), законопроект розглянули й успішно відхилили. За включення законопроекту про суд присяжних до порядку денного проголосувала 101 депутатська картка при 226 необхідних. Аргументи парламентаріїв та міністра юстиції Олександра Лавриновича стосовно того, що країна ще не готова до запровадження такого суду, такі: суд присяжних — це не так право, як емоції. Хоча в українській політиці емоції завжди правили бал, тож не виключено, що і наступного пленарного тижня пристрасті зашкалюватимуть.
30 травня. Валерій Писаренко, Юрій Мірошниченко, Валентин Зубов під час засідання погоджувальної ради,на якій до розкладу пленарних засідань парламенту на тиждень включено 104 питання.
31 травня. Володимир Наконечний,Максим Луцький, Валерій Келестин (в центрі) під час пленарного засідання, на якому, зокрема, у першому читанні прийнято президентський законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень.
1 червня. Олег Зарубінський, Віктор Швець під час пленарного засідання, на якому перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін поінформував депутатів про кримінальні справи проти Юлії Тимошенко.
2 червня. Юрій Костенко, Іван Заєць під час пленарного засідання,на якому, зокрема, ухвалено постанову про створення Національного військового меморіального кладовища.
3 червня. Віктор Турманов, Павло Корж під час пленарного засідання,на якому в першому читанні ухвалено урядовий проект закону про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
