«Усе, я більше так не можу! — не стримує обурення 34-річна Марія К. (турботлива мати і сумлінна господиня, яка вирішила присвятити себе вихованню двох дітей та створенню домашнього затишку для чоловіка). — Набридло бути у власному домі служницею, яку і за людину не вважають. Скачу, як мука в решеті: раніше за всіх встань, сніданок приготуй, малих у школу збери, чоловікові сорочку випрасуй, та ще й простеж, щоб він документи й мобілку не забув. Усі — за двері, а я — посуд мити. Потім хапаю сумки і біжу на базар. Повертаюся — і до плити: дітям треба обід зготувати. Добре, хоч пральна машина є, лишається лише випрасувати речі. Тільки дітей погодувала — час дочку везти у хореографічну студію. Уроки перевірити, вечерю приготувати... Тут і чоловік з роботи повертається. Поїв — і на диван. Як побачить де пилинку — незадоволений: чому не пропилососила? Чую й таке: «Чого сідаєш серіал дивитися, у мене ж футбол! Ти вдень собі дивися, у тебе часу вдосталь». І як йому пояснити, що я вперше за цілий день присіла?
Про свої робочі справи чоловік зі мною не говорить: мовляв, що я в них зрозумію? Мені належить лише про дім і дітей дбати. Ну і про себе. Його дружина має гарно виглядати, щоб не соромно було перед знайомими. А я кожну хвилинку на них працюю, у газетах хіба що нові кулінарні рецепти вишукую.
А діти все за татом повторюють, особливо старший син. «Що ти, мамо, розумієш, іди дивися свої серіали для домогосподарок!» А спробуй сказати: «Не будеш добре вчитися — велосипед не купимо!» Відразу крик: «Не ти гроші заробляєш, а тато, він і вирішуватиме, що купувати!» Як тут не заплакати?..
Розумію, що чимало жінок, яким, окрім ведення домашнього господарства, доводиться ще й на хліб заробляти, позаздрили б мені. А я постійно згадую казку про Попелюшку. Набридло все — сили немає! Може, поїхати кудись на заробітки? Там і господарі поважатимуть, зарплату платитимуть за те, що тут роблю безплатно. Та й діти цінуватимуть за те, що гроші їм пересилаю. І ніхто вже не називатиме мене тупою домогосподаркою!..
Коментує психолог-консультант Зінаїда ЄМЕЛЬЯНОВА:
— Багатьом подобається такий розподіл ролей: чоловік заробляє гроші, жінка дбає про сімейне вогнище, залишаючись красивою, ніжною і турботливою. Та водночас нам дуже важко втриматися й від впливу іншого стереотипу: через обмежений коловорот подій домогосподарок цікавлять тільки діти, кухня, порядок і... серіали. Особливо якщо сама домогосподарка не докладає зусиль, щоб змінити таку думку про себе.
Не можна мовчки страждати, очікуючи, коли чоловік і діти оцінять вашу жертву! Ви самі привчили їх до того, що завжди до їхніх послуг, що ваші особисті інтереси і прагнення — на останньому плані, а значить, ними можна нехтувати. Але мине ще кілька років, і ви зрозумієте: поки ви дбали про рідних, допомагаючи їм досягати успіхів, ваше власне життя минуло. Адже мало хто оцінить вашу частку в успіхах дітей та чоловіка. А вам уже ніколи буде самій чогось досягати!
Не подобається вам такий стан речей? То робіть щось, щоб його змінити! Починайте відвойовувати територію для себе у власному житті, — радить психолог. — Не хочете бути рабинею — не поводьтесь, як рабиня! Знайдіть собі заняття поза домом — підробіток на кілька годин чи хобі, завдяки якому зможете реалізувати себе. Можете, наприклад, закінчити курси манікюру і потім підробляти десь у салоні чи робити манікюр знайомим. Якщо добре куховарите, печете чи плетете, можете стати репетитором для тих, хто прагне цього навчитися. Таким чином у вас з’явиться власна справа і власні — нехай і невеликі — гроші.
Завдяки цьому ви підвищите самооцінку, а ще зможете перерозподілити у сім’ї хатні обов’язки. Ви ж не хочете виростити дітей-трутнів? То чому б, скажімо, вашому синочку не пропилососити у своїй кімнаті і не навчитися слідкувати за своїм одягом? Мити посуд та виносити сміття також можна по черзі. А за покупками вам не обов’язково бігати щодня: купуйте більшість продуктів одразу на цілий тиждень, вибравшись на базар чи у супермаркет разом із чоловіком.
Натякніть чоловікові, що найкращий відпочинок — це зміна занять, і він також може у вихідні «розім’ятися» з пилососом та біля плити. У нього ж є вихідні, а у вас хатньої праці — чомусь ні. Ви в цей час подивіться фільм, почитайте книжку, підіть у кафе з подругою — шукайте нових вражень, розвивайтеся, щоб ніхто не ставив на вас тавро «домогосподарка».
Подумайте, чи не забагато часу витрачаєте на приготування їжі. Кому потрібні ці складні вишукані страви? Вашим рідним чи вам? Якщо готування для вас — неприємний обов’язок, пошукайте простіших рецептів. Адже здорова їжа — це проста їжа. Якщо ж випробовувати нові рецепти подобається саме вам — тоді не сприймайте це як жертву. Ви дістаєте задоволення від процесу, близькі — від результатів!
Звичайно, рідні можуть не зрадіти «новій» мамі. Тоді зберіть їх на сімейну раду і спробуйте обговорити ситуацію. Просто бурчати собі під ніс, старанно виконуючи всю хатню роботу, але періодично зриваючись на скандали, — це позиція жертви — рабині. Спокійно, уникаючи ультиматумів, поясніть стан речей. Розкажіть, що вас ображає їхня зневага вашої зовсім непростої хатньої праці. Запитайте, якою б вони хотіли бачити матір і дружину: веселою та доглянутою чи занедбаною та замученою? Скажіть і про думки щодо роботи, яка, напевне, забиратиме весь ваш час, а вони самі господарюватимуть удома і зрозуміють, як це нелегко.
Думаю, рідні зрозуміють вас. Адже річ у тім, чи цінуєте ви себе самі. Та не чекайте, що після такої розмови вони виявлятимуть ініціативу. Вам доведеться залишатися «виконробом» у домі, кажучи кожному, чим він наразі може допомогти... Стоп! А раптом вам самій подобається все тягти на свої плечах, щоб натомість мати право нарікати за це і виклянчувати співчуття?!. Адже «синдром вигорання» зустрічається і серед домогосподарок. Тоді вам однозначно треба на роботу!
Записав Микола КІМ.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
