Такі досить амбітні плани озвучив Президент України Віктор Янукович під час учорашньої поїздки на ЧАЕС. Разом із ним у Чорнобильській зоні побував Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун (на знімку).
— Ми практично виконали те завдання, яке стояло перед Конференцією донорів. Було зібрано основну суму — близько 550 млн. євро. Решту суми, я переконаний, буде зібрано найближчим часом. Тобто фактично ми отримали можливість будівництва об’єкта «Укриття» і його завершення до 2015 року, — сказав В. Янукович.
Під час перебування на ЧАЕС імениті гості оглянули точний макет стану реактора 4-го блока ЧАЕС та подивилися фільм-демонстрацію планів з будівництва нового об’єкта «Укриття».
— Серед моїх пріоритетів на посаді — створення світу, вільного від ядерної зброї, — каже Генсек ООН Пан Гі Мун. — Приклад Фукусіми та Чорнобиля показав нам, що треба більше уваги приділяти ядерній безпеці і запроваджувати більш суворі стандарти як на національних, так і на міжнародному рівнях. Серед запропонованих мною заходів — повний перегляд стандартів ядерної безпеки. Також у цьому напрямі необхідно вивчити вплив природних катаклізмів на ядерну безпеку, розглянути справжні переваги та недоліки, які приносить ядерна енергія, а також посилити захист ядерних об’єктів від терористів.
І якщо відмовитись від ядерної енергетики світ не може, потрібно зробити її максимально безпечною, — переконує Гендиректор МАГАТЕ Юкіа Амано: «Чорнобильська аварія — найгірша аварія в історії. Сьогоднішній приклад — це «Фукусіма-1». І на цьому історія не закінчиться. Багатьох турбує безпека АЕС».
Над останнім уже третій день у столиці дискутують представники міжнародної спільноти. У вівторок перші особи понад 50 держав взяли участь у Київському саміті з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії. За його підсумками було підписано відповідну Декларацію. Лейтмотив документа — необхідність об’єднання зусиль не тільки задля ліквідації аварій, що уже сталися, а, передусім, для їх попередження в майбутньому. Задля цього учасники саміту закликали всі країни, що ще не приєдналися до конвенції з ядерної безпеки, зробити це якнайшвидше. І обов’язково перевірити всі атомні електростанції на «витривалість». Аби визначити їх безпечність у разі надзвичайних ситуацій. Адже у світі будується понад шість десятків реакторів і деякі з них — у зонах сейсмічної активності.
— Сьогоднішня дискусія довела — ядерна енергетика має майбутнє, але воно можливе, лише якщо міжнародна спільнота надасть спільну відповідь на технологічні, природні та інші виклики, які постають перед ядерною енергетикою, — сказав Віктор Янукович, завершуючи роботу Київського саміту.
Завтра завершить роботу і Міжнародна науково-практична конференція «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього». Участь у ній беруть науковці та експерти найвпливовіших організацій світу.
Тим часом, чи не найбільш очікувана офіційна подія з усіх запланованих до 25-ї річниці аварії на ЧАЕС — Конференція зі збору коштів на чорнобильські проекти вже відбулась. Як повідомлялося, зібрати вдалося, тільки за попередніми підрахунками, 550 млн. євро, за дефіциту в 740 мільйонів євро. Але і це, за словами Президента України, безпрецедентні результати. Мовляв, зроблений внесок — найбільший показник попередніх донорських конференцій. До того ж ряд країн ще не визначилися щодо своєї участі у Чорнобильському фонді. Та головне, щоб виділені кошти таки дійшли до своєї цілі. Стежити за цим будуть міжнародні організації і передусім — Європейський банк реконструкції та розвитку.
Виконання чорнобильських проектів передбачає будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива і спорудження заводу з переробки рідких радіоактивних відходів на проммайданчику станції та будівництво нового об’єкта «Укриття» над 4-м енергоблоком ЧАЕС.
Нагадаємо: відразу після аварії майже за півроку на зруйнованому 4-му енергоблоці ЧАЕС було створено об’єкт «Укриття», який експерти і досі називають унікальною будівельною спорудою. Адже будували його з урахуванням найновітніших на той час досягнень науки. Одна із особливостей: саркофаг було зведено так, що він максимально використовував наявні вже конструкції. Це значною мірою вплинуло на його нестабільність, оскільки одна зі стін реактора мала відхилення. Наприкінці минулого століття було прийнято План дій щодо підвищення безпеки об’єкта «Укриття». Загалом, за словами генерального директора ДСП ЧАЕС Ігоря Грамоткіна, було виокремлено 22 завдання, основну частину з яких уже виконано. Тим самим термін експлуатації саркофагу вдалося подовжити ще на 15 років. Та попри це, необхідність у будівництві нового, більш надійного укриття для енергоблока не відпала.
Таким, буцімто, має стати новий безпечний конфайнмент для об’єкта «Укриття». Земельні роботи під нього уже завершено. Нині ведеться підготовка фундаменту під арку (саме такий вигляд матиме нове укриття). Безпосереднє зведення, за словами І. Грамоткіна, планується розпочати навесні наступного року. Розміри арки вражаючі: 108 метрів заввишки, 257 завширшки та 150 метрів завдовжки. Термін експлуатації цього об’єкта вираховують у 100 років.
Проте, переконують експерти, будівництво нового об’єкта «Укриття» — ніяк не фініш чорнобильської проблеми. Адже саркофаг, як такий, проблем ЧАЕС не вирішує
— Що стосується проблем самого укриття, то цей комплекс робіт поділено на три етапи. Перший — створення арки, яка захищатиме від зовнішнього світу залишки палива. Другий — налагодження спеціального обладнання і розбір аварійних конструкцій саркофагу. І третій етап — поводження із залишками палива, яке там є. Сама арка нічого не вирішить. Бо там є радіоактивна вода, залишки палива, які треба вилучати, — сказав директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ Олександр Ключников у ефірі одного із телеканалів.
Погоджується з цим і гендиректор ДСП ЧАЕС і запевняє: після введення в експлуатацію арки роботи не припиняться. Розпочнеться демонтаж нестабільних конструкцій зруйнованого енергоблока, вилучення радіаційно-зараженого обладнання та залишків палива для подальшої утилізації.
Фото Андрія МОСІЄНКА (прес-служба Президента України).