Наша Бугаївка розташована за 60 кілометрів від райцентру — міста Ізюм. Село велике і перспективне: багато молоді, школярів, малечі, не кажучи вже про людей похилого віку та працюючих.
До 2000 року у нас функціонував стаціонар (на 35 місць) і амбулаторія, які обслуговували Бугаївку і ще п’ять сіл. Люди приходили на консультації та лікування. Але для чиновників лікарня стала більмом на оці. Вони вирішили, що стаціонар
ремонт.
Нам не платять за вислугу років та за відрядження, не маємо пільг з оплати комунальних послуг. Щомісяця випрошуємо свою зарплатню як милостиню, ми просто принижені...
І тут нове лихо: 2006 року наші керівники вирішили, що продовження роботи Бугаївської АСМ (пункту невідкладної допомоги) недоцільне. Знову скорочення — на вулицю виставлено вісім медпрацівників. А все нібито внаслідок невиконання плану роботи пункту швидкої допомоги.
У вересні цього року керівництво попередило, що через недостатнє фінансування буде чергове скорочення штату. Люди з нашої дільниці обурені такою звісткою! І це при тому, що вийшов Указ Президента щодо розвитку медицини на селі. Як медпрацівникам трудитися в селі, коли до них таке зневажливе ставлення?
О. РОВЧАК, В. МАЖАРА, Т. КУРИЛО... загалом 145 підписів, медпрацівники Бугаївської амбулаторії сімейної медицини загальної практики.
Бугаївка
Ізюмського району
Харківської області.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.