Голос України - Його величність король-рятівник

Король Мумбалайзії Мумба Третій перебував у глибокій скруті. Його мальовниче острівне королівство, щедре на землю, сонце і воду, ледь жевріло, потерпаючи від напівголодного жалюгідного існування. Державний устрій королівства — конституційна монархія — гарантував усім вірнопідданим безкоштовне харчування за умови державної монополії на сільське господарство. На практиці це означало, що вірнопіддані майже безоплатно гнули спини на рисових плантаціях, одержуючи за це мізерні «трудодні» просякнутим потом рисом, котрого катастрофічно не вистачало, щоб угамувати хронічний перманентний голод. Решту рису, необхідного для виживання, вірнопіддані мусили докуповувати у держави, поповнюючи тим самим бюджет, котрим щедро зловживали чиновники, а найбільше — міністри та народні обранці — депутати Великої Хурми, як тут називають парламент.

Королівська квота у казні була чималою: їх величність дуже полюбляють заокеанське віскі, а ще імпортує солярку, щоби живити єдиний в країні дизельгенератор для енергозабезпечення королівського палацу. Король Мумба Третій дуже хизувався конституцією країни, що гарантувала всім громадянам безкоштовне харчування, і раз у раз наголошував на цьому в кожній промові перед улюбленим народом на головному майдані країни, що тулився безпосередньо до паркану президентського палацу. А що вже казати про міжнародну арену, де безпрецедентний соціальний досвід Мумбалайзії бентежить весь напівголодний третій світ.

Отож, коли, як то кажуть, «фінанси заспівали романси», прем’єр-міністр Тутумба зажадав від короля кардинальних економічних реформ, а саме: підняти ціну на рис одним помахом удвічі! Король Мумба Третій ладен був підняти ціну на рис хоч би й удесятеро, але страх перед бунтівниками завжди брав гору над відомою усім пожадливістю монарха. Він вкотре вже вилаяв Тутумбу і зажадав, щоб той забирався геть, коли прем’єр слізно попрохав вислухати його геніальний план.

— Ваше величносте, — улесливо розпочав він, — взагалі-то, для порятунку національної економіки досить лише дворазового подорожчання рису, з чим, проте, наш розбещений і вередливий народ не погодиться ніколи. Але ж у тому і є мистецтво політика, щоб врешті ненаситна голота проковтнула бажане для нас подорожчання як порятунок, як манну небесну. Для цього слід оголосити подорожчання рису аж у п’ять разів, і тільки після того, як Його величність втрутиться у антинародні зазіхання прем’єра на добробут і щастя своїх підданих, нечуване злодійство королівською милістю буде відвернено!.. А подорожчання сягне лише двократного збільшення ціни на рис.

Хитрун Тутумба аж засяяв від задоволення собою, радісною посмішкою в свою чергу осяяв прем’єра король. Відтоді в країні здійнявся справжній рейвах. Прем’єр публічно тягнув «ковдру» на себе, король вочевидь жадав свого, а стражденний нарід протестував проти скрути босими ногами на головній галявині країни, здіймаючи куряву на небачену висоту. У тій незбагненній куряві гриміли гучномовці, транслюючи гнівні промови короля, прем’єра, міністрів, депутатів Великої Хурми. Здавалося, небо не витримає отого галасу, але, нарешті, домовилися — Його величність Король переміг, п’ятиразового подорожчання не трапилося, ціну на рис утримали на рятівному дворазовому!

Уся країна гучно відсвяткувала цю достеменно революційну подію, а народні обранці вельми доречно виявили надзвичайну вдячність королеві, видавши постанову про те, що віднині дії кожного, хто, називаючи короля «Їхньою величністю королем Мумбою Третім» не додасть слово «рятівник», вважатимуться протиправними і каратимуться законом. Та що з них візьмеш, мумбалазійців — тубільці!.. Інша справа ми, високоосвічена та вельми демократична нація...