ЩО ОБІЦЯЮТЬ ЦІ МЕТЕЛИКИ

На книжковому ринку щойно з’явилося нове київське видавництво «Грані-Т». Серед його проектів передусім звертає на себе увагу серія книжок для дітей. Власне, тих серій одразу кілька!

Особливо привабливі й перспективні — різнокольорові «метелики» під грифом «Сучасна дитяча проза». Кожна книжечка — всього три гривні! Задум простий: цю прозу запропоновано створити відомим сучасним письменникам. Серед них дехто й раніше писав для дітей (як-от Леся Воронина). Але більшість — ті, від кого мало хто чекав чогось подібного. Приміром, Світлана Поваляєва, цей капітан-відчайдух сучасної української літератури. Але саме у Поваляєвої спроба писати казки вийшла на диво вдала!

«Метеликів» поки що шість. Це «Прибулець з країни нямликів» Лесі Ворониної, «Ганя — заклиначка змій» Любка Дереша, «Місяць у слоїку» Ірен Роздобудько, «Таємниця старої обсерваторії» Олеся Ільченка, «Ліза і цюця П.» Лариси Денисенко й, нарешті, «Вррум чарівник» Світлани Поваляєвої. Кожну з книжок оформлювали різні художники — Альона Котова, Олена Шикура, Катерина Білетіна, Іда Ворс і знаменитий Кость Лавро.

Майже всі книжечки мають позначку «ч. 1», тобто, скоро буде й друга частина. Можливо, це трохи незручно для покупців, але, з іншого боку, — створює довкола книжок певну інтригу. Час покаже, чи це виправданий хід. Серія — вже в книгарнях.

Так само справляє добре враження інша серія — «Джерельце», де вийшла перша книжка двотомника «Українських літературних казок». Тут кольорова лиш обкладинка, картинки всередині — чорно-білі. Втім, ця «безкольоровість» створює архаїчне тло для старих текстів. А тексти розкішні: казки Франка, Квітки-Основ’яненка, Нечуя-Левицького, Костомарова! Зазирнеш, скажімо, в казку Євгена Гребінки «Мачуха і панночка» — та вже й не одірвешся. І читаєш собі про чотирьох братів-козаків Іванів, як вони жили в лісі, їздили полювати, потім говорили про минулі походи, далі вечеряли і, помолившись, лягали спати, й завтра у них було таке, як і вчора. Й тобі теж так хочеться, хоч ти й дорослий.

Утім, не все тут дорослим сподобається. Ось двотомник «Казки Сходу». Кольорові картинки, в кожнім томі — по 12 казок: арабські, японські, китайські, перські, індійські, грузинські. На першій же сторінці натрапляєш на фразу «Кішка боялася, що Сокіл УНЕСЕ кошеняток». Далі — більше: «зібрав кіпу хмизу», «бідолага», «похмурився», «схуднула», «айда гуляти!» І вже геть ні в дугу — те, що «дівчата» перекладено як «молодиці». «Восток дєло тонкоє!» — казав товариш Сухов, з чиєї мови зроблено ці нібито-переклади. Отака прикрість. Що ж, де пурхають метелики — там є й бридка гусінь, і ніхто не примушує нас її любити.

А поза тим — варто вітати молоде видавництво з початком перспективної роботи!