«Кобзи і бандури — це не наші інструменти»

Потреба людей в культурних послугах велика, але немає сучасних форм надання таких послуг. Про це заявив на розширеній колегії управління культури і туризму Донецької ОДА начальник управління Микола Пташка. Цю ситуацію він назвав «викривленим соціально-культурним простором», коли в цифрову еру заклади культури оперують застарілим обладнанням. Потребують оновлення і форми культурної роботи, розбудова мережі з урахуванням демографічних та територіальних особливостей. На це спрямована прийнята обласною радою програма «Культура Донеччини».

Прикмета часу — створення інноваційних багатопрофільних установ. Сьогодні їх в області 65. З’явилися клуби-бібліотеки, бібліотеки-музеї тощо. Торік облрада надала 40 стипендій на підтримку відомих діячів культури і мистецтва та грантів на суму 85 тисяч гривень для реалізації проектів молодих митців. Збільшуються видатки на поповнення бібліотечних фондів: торік виділено 1,4 мільйона гривень. Термін дії обласної програми поповнення бібліотечних фондів продовжено до 2010 року. У 15 бібліотеках області є Інтернет-центри.

Минулого року відремонтовано 8 закладів культури. Але капітальних і поточних ремонтів потребують 62 відсотки мережі закладів. Кожен п’ятий клуб не опалюється в холодну пору. Чотири з п’яти сільських бібліотек «мерзнуть» узимку. Нових закладів культури в останні роки не будують, хоча забезпечення клубами мешканців області вдвічі менше, а бібліотеками —втричі, ніж у середньому по Україні. У Великоновосілківському районі торік закрито п’ять сільських бібліотек.

Свої пропозиції учасники засідання адресували і міській, і центральній владі (у роботі колегії взяв участь перший заступник міністра культури і туризму Валерій Стасевич). Начальник відділу культури Донецької міськради Микола Юренко запропонував закладати нормативи на фінансування закладів культури «згори» — щоб виділення коштів не залежало від рівня культури окремих місцевих керівників. А директор турфірми «Інтурс» звернув увагу на побутові незручності (простіше — на відсутність нормальних туалетів) для іноземних гостей у пам’ятних місцях Донеччини. Ще одна пропозиція — від заступника голови ОДА Олени Петряєвої: переглянути нормативи розподілу коштів від гастрольної діяльності. Зараз 30 відсотків коштів залишається на місцях, решта йде до Києва. Донеччани вважають, що краще залишати в області 70 відсотків платежів.

В області — 100 шкіл естетичного виховання (27,5 тисячі учнів). Діти пільгових категорій мають змогу здобувати початкову музичну освіту безкоштовно. Проблема — придбання нових інструментів: роками вони передаються з покоління в покоління. Втім, минулого року за рахунок президентського гранту музичні школи отримали кобзи і бандури. Що дало привід Олені Петряєвій зауважити: «Музінструменти, якими користуються в Західній Україні, не підходять для Донецької області. Ми інший регіон, у нас інші інструменти».

А про те, що в закладах культури працюють справжні ентузіасти, свідчить такий приклад. Був колись у Волновасі Будинок культури залізничників. Коли передавали відомчу соціальну сферу місцевим радам, колектив будинку на чолі із Іриною Піскун опинився перед вибором: залишатися серед залізничників (пропонували іншу роботу) або продовжувати піднімати культуру на селі — за меншу зарплату. Адже місцева рада не така заможна, як залізниця. Всі обрали останній варіант! І лишилися працювати в Будинку культури, перейменованому на Центр культури і дозвілля.