Останній тиждень сьомої сесії Верховної Ради шостого скликання видався напрочуд бурхливим, однак результативним — 21 закон та дев’ять постанов. Хоча парламентські будні розпочалися з чергового протистояння, коли опозиція вимагала викликати на парламентський килим Генпрокурора прозвітувати про порушення кримінальних справ та арешти колишніх високопосадовців і погрожувала покинути сесійну залу, якщо їхні вимоги не буде виконано, депутатам таки вдалося знайти компроміс і проголосувати за рішення, які очікували свого схвалення вже тривалий час.

Своєрідним рекордом стало голосування за два закони, що обіцяють «революцію» в інформаційній сфері — «Про доступ до публічної інформації» у авторстві голови Комітету з питань свободи слова та інформації бютівця Андрія Шевченка і зміни до деяких законів щодо забезпечення доступу до публічної інформації члена цього комітету, регіоналки Олени Бондаренко та ін. Понад 400 народних обранців із усіх фракцій підтримали ідею, щоб будь-який громадянин нашої держави мав доступ до публічної інформації, а чиновники не могли приховати її від журналістів та суспільства. За порушення правил закону про доступ до публічної інформації чиновникам загрожуватиме покарання аж до кримінального. Робота над двома взаємодоповнюючими законопроектами тривала за участю політиків, експертів і журналістів більше року. Прикметним стало те, що у підсумку народився документ, який об’єднав, здавалося б, непримиренних опонентів. «І хоча опозиція й кричала, що влада на це не спроможна, ми довели протилежне», — заявив після ухвалення закону про доступ до публічної інформації постійний представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко, який входив до складу робочої групи. І запевнив, що закон розпочне діяти десь через три місяці, після завершення всіх юридичних процедур.
Наполегливу вимогу опозиції — заслухати в сесійній залі Генпрокурора, і саме його, а не когось із його підлеглих — було виконано наполовину. Депутати отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання, щоправда, таки не з вуст Віктора Пшонки, а його заступника Євгена Блажівського, оскільки Генпрокурор на той час проводив нараду на Закарпатті. Однак навряд чи відповіді представника Генпрокуратури, які зводилися до того, що затримання і всі слідчі дії стосовно колишніх високих чиновників відбувалися цілком законно, задовольнили ініціаторів розгляду цього питання. Опозиція так і не почула відповіді, чому з усіх можливих запобіжних заходів проти міністрів уряду Тимошенко було обрано найсуворіший — арешт. Та й жодного рішення за підсумками заслуховування інформації Генпрокуратури прийнято не було: як зазначив головуючий, оскільки не було внесено жодних пропозицій щодо проектів рішень Верховної Ради з цього приводу, то парламент просто взяв інформацію до відома.
На тлі політичних пристрастей досить непомітно пройшло вельми резонансне, на перший погляд, суто економічне рішення — парламент скасував збір до Пенсійного фонду під час купівлі-продажу безготівкових валют. До речі, рішення пройшло з другої спроби. Фракція комуністів двічі не підтримала цей законопроект, однак голоси, яких бракувало, додала фракція «НУ—НС», аргументуючи, що збір на обов’язкове пенсійне страхування від операції з продажу валют вводився як тимчасовий захід. Утім на тлі розмов про пенсійну реформу та шалений дефіцит Пенсійного фонду такі рішення викликають чималий подив. Адже Пенсійний фонд позбавиться мільярда гривень надходжень. Опозиція помітила в законопроекті лобіювання інтересів великого капіталу, однак... її голос, як зазвичай, ніхто не почув.
І все ж завершилася сесія на досить мирних нотах. Глава парламенту Володимир Литвин пояснив це досить просто: «Ми перейшли Рубікон, точку неповернення. Парламент допрацює свій конституційний строк, якщо депутати підуть на компроміс і зуміють домовитися один з одним. А потім будуть складні вибори і доведеться звітувати перед народом». Однак, як кажуть, за все доводиться платити. «Жертвою» нового парламентського компромісу, за висловом В. Литвина, стала... коаліція. Бо вже немає потреби формувати її — замість коаліції триває «природно-стихійний процес» формування більшості.
10 січня. Віктор Швець, Олександр Ткаченко, Андрій Клюєв, Іван Кириленко, Тарас Стецьків під час погоджувальної ради, яка до плану роботи на пленарний тиждень включила понад 80 питань.
11 січня. Роман Ткач, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко під час пленарного засідання, на якому, зокрема, прийнято за основу проект закону про Концепцію державної інформаційної політики.
12 січня. Світлана Шмельова (в центрі) під час пленарного засідання, на якому народні депутати України, зокрема, заслухали інформацію Генеральної прокуратури України щодо підстав порушення кримінальних справ та взяття під варту окремих осіб.
13 січня. Олександр Васильєв, Володимир Малишев, Микола Демянко під час пленарного засідання, на якому, зокрема, в цілому ухвалено Закон «Про доступ до публічної інформації».
14 січня. Останній день роботи сьомої сесії шостого скликання. Віктор Турманов, Юрій Воропаєв під час пленарного засідання, на якому, зокрема, 354 голосами ухвалено документ про призупинення приватизації пакета акцій, що належать державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства «Одеська кіностудія».