Багато галасу було про дітей війни, але тепер чомусь усі замовкли. Я також дитина війни та ще й сирота. Наш батько загинув під Берліном у 1945 році. У матері залишилося на руках п’ятеро дітей. Усі вивчилися, хоч було холодно і голодно. Дуже прикро, що за нас ніхто ніколи не згадав — за дітей-сиріт, які нікого за все життя татом не назвали... А наш тато був ще й на фінській війні, то ми його майже не бачили і не пам’ятаємо.
Нині наше державне керівництво каже, що на дітей війни не вистачає грошей. Та вони згадали хоча б дітей-сиріт! Їх залишилося не так вже й багато. Наприклад, у селі, де я тепер живу, нас таких лише троє...
Поділля
Галицького району
Івано-Франківської області.
з пошти
Eкспорт матерiалiв