 |
Коли Конституцію України було прийнято, батьки плакали від радості
06.07.07 Зоя КОЛЕСНИК.
Справжня любов до Батьківщини зароджується, напевно, ще в генах. Особисто мені це прекрасне світле почуття передалося від матері. У нашому родинному колі великі політичні події чомусь завжди тісно перепліталися з її життєвими лініями долі.
...Мою маму у роки війни силоміць вивезли до Німеччини. І там, на чужині, перед Днем Перемоги їй наснився «вождь усіх народів» — ненька знала, що війні буде кінець. Наснився саме той, за чиїм наказом у її батьків було відібрано хату, як у «куркулів» і завдяки кому сім’я зазнала тяжких поневірянь та голоду у 1932-1933 роках.
...24 серпня 1991 року мати зламала ногу, проте раділа, що Україна стала вільною.
Коли приймали Конституцію України, депутати цілу ніч не спали. Не спали і мої батьки, слухаючи радіотрансляцію. А коли нарешті головний документ України було прийнято, обличчя стареньких світилися від радості і обоє плакали.
Ця дата для нашої сім’ї стала пам’ятною ще й тому, що у 2000 році 28 червня моя мати відійшла у вічність, ніби заповідаючи: «Пам’ятайте цей День, я палко любила Україну...»
Щороку цього дня лунають у моїй хаті власні вірші, які присвячені матері та Україні. І сьогодні сподіваємося і віримо, що правда переможе!
Шумськ
Тернопільської області. |
|
з пошти
Eкспорт матерiалiв