Ситуацію на енергетичному ринку держави, проблеми енергетичної безпеки та імплементацію вітчизняного законодавства до вимог і стандартів Євросоюзу обговорили у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки учасники слухань «Стан виконання зобов’язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства, ратифікованим Законом України від 15 грудня 2010 року №2787-VІ».
Ця тема набула особливої актуальності з огляду на проблеми з енергоресурсами та нові загрози у зв’язку з військовою агресією з боку Російської Федерації. Голова комітету Микола Мартиненко звернув увагу на те, що постійна загроза з боку Росії застосовувати «енергетичну зброю» у формі обмеження поставок та транзиту газу для досягнення політичних цілей — це серйозний виклик не лише для України, а й для енергетичної безпеки Євросоюзу. Саме тому реформування енергетики України у контексті інтеграції до Енергетичного Співтовариства ЄС має відбуватися більш ефективно, переконані учасники комітетських слухань. «Поширення європейських енергетичних стандартів на українське законодавство здатне істотно підвищити стійкість України до спроб політизувати міждержавні відносини у сфері енергетики, — сказав М. Мартиненко. — А долучення до загальноєвропейського ринку — зменшити непрозорість внутрішніх енергоринків».
Упродовж року з часу попередніх комітетських слухань Верховна Рада прийняла важливі закони у сфері енергетики, зокрема, про реформування газотранспортної системи, що є позитивним сигналом для наших західних партнерів та свідчить про готовність уряду до глибшої інтеграції. А також закон про засади функціонування ринку електричної енергії, спрямований на реформування цього ринку на конкурентних засадах. Набрання законом чинності буде поступовим — з 2016-го ринок має запрацювати у пілотному режимі, а з 2017 року — вже повноцінно.
Водночас політики та експерти визнають: до практичної реалізації нових правил закон потребує певних змін, зокрема, щодо визначення вартості електроенергії, лібералізації ринку природного газу, створення прозорої конкуренції. У квітні цього року за участю фахівців Енергетичного Співтовариства розроблено новий законопроект про ринок природного газу, який містить низку положень стосовно імплементації так званого третього енергетичного пакета, директив і стандартів ЄС.
Директор секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач повідомив: у щорічному звіті співтовариства є цілий розділ про Україну, де представлено сучасну ситуацію у країні. Метою діяльності енергоспільноти, за його словами, є створення єдиних законодавчих рамок для залучення інвестицій, посилення конкуренції на регіональних рівнях, відновлення джерел енергії, енергоефективності. Янез Копач підтвердив, що схвалений українським парламентом закон про ринок електроенергії наближає нас до стандартів ЄС, однак, на його думку, він розпочне діяти запізно, лише з 2017-го. На думку європейських фахівців з енергетики, доцільно швидше запровадити різні тарифи на електроенергію для розподільчих компаній і прозоро формувати тарифи, надати змогу споживачам переходити від одного постачальника до другого на власний вибір, а також вдосконалити систему надання субсидій і пільг для незахищених верств населення. Зокрема, за вимогами ЄС перехресні субсидії мають бути усунені.
Учасники слухань також зазначали, що потребує оновлення і законодавство у нафтовій сфері, зокрема, для створення стратегічних запасів нафти — щонайменше на 90 днів.
Перед парламентаріями також стоїть завдання напрацювати новий закон про використання паливно-енергетичних ресурсів України, враховуючи їх дефіцит. А на рівні Енергетичного Співтовариства ЄС запропоновано створити парламентську асамблею, яка дасть змогу об’єднати зусилля парламентів країн співтовариства та членів Європарламенту.
За підсумками комітетських слухань ухвалено рекомендації, у яких, зокрема, запропоновано Кабінету Міністрів прискорити розробку законопроектів у сфері енергетики з метою імплементації вітчизняного законодавства до директив ЄС та інтеграції Об’єднаної електроенергетичної системи України до Союзу центральноєвропейської електромережі тощо.
Довідково
Директива ЄС 2009/119 вимагає створення та підтримання системи запасів нафти та/чи нафтопродуктів в еквіваленті 90 днів середньодобового імпорту або 61 дня середньодобового внутрішнього споживання.
Чому це необхідно?
Москва здатна заблокувати дві третини постачань нафтопродуктів. Наслідок — дефіцит бензину і дизельного палива можна компенсувати лише на 25%. Поточних запасів вистачить на 15 діб.
Голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко (ліворуч) та директор секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
