на головну | пошук | контакти | передплата | оголошення
на русском языке
№ 179 (4179)
5 жовтня 2007 рiк

«  Жовтень 2007  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
30 31
РУБРИКАТОР

самоврядування

Туристичний бізнес не повинен залежати від погоди

05.10.07  Микола МАГДИЧ.

На майбутній жовтневій сесії севастопольські депутати, крім інших питань, запланували до розгляду нову концепцію розвитку туризму в місті. В Олени Баженової, котра входить до «профільної» депутатської комісії, з цього приводу своя думка. Вона — професіонал туристичної сфери з більш ніж двадцятилітнім стажем. Своїми враженнями від курортного сезону-2007 (який, до речі, ще не завершився — судячи із сонячних теплих днів, настав «оксамитний сезон»), а також роздумами про концепцію розвитку туризму депутат і керівник турфірми «Ласпі» поділилася з кореспондентом «Голосу України».

Нинішній сезон мав дві особливості. Як депутат і керівник підприємства, безпосередньо пов’язаного з турбізнесом, із задоволенням можу зазначити, що в нас стали трохи більше і професійніше говорити, сперечатися і, сподіваюся, трохи ліпше розуміти туризм. Це вже добре. Туризм вимагає не так управлінських рішень, як позитивного ставлення мешканців, підприємців, комунальних служб, транспортників.

Друга особливість — для Севастополя, як і для Криму загалом, сезон був несподівано успішним. Поки що мені складно пояснити, чому так сталося, але скажу точно: такі непояснювані сплески на туристичному ринку небезпечні. Сервіс, за рідкісним винятком, залишився незмінним, ціни продовжували рости, «критичної маси» змін на краще немає, тільки окремі приклади. А туристів — одразу на 20—30 відсотків більше!

Ті, хто працює не для статистики, побоюються таких ситуацій. Не виключаю і такого пояснення: в Україні і Росії чомусь раптом масово скучили за Кримом, приїхали в надії, що сталися якісні поліпшення, побачили, що тут усе ще купа проблем, і... Буває, після таких сплесків у наступні два-три роки спрацьовує ефект розчарування. І як наслідок — зменшення кількості відпочивальників навіть порівняно з «рядовим» роком. Скажу відверто: Севастополю взагалі нема чого радіти. Більшість туристів приїжджає відпочивати до Криму, а не з метою саме до нас. Наше місто, як зазвичай, виконує функцію «історичної декорації»: турист відпочиває в Ялті або Євпаторії, а до нас приїжджає на один день. Найбільше — на два. Закінчиться «оксамитовий сезон» — спокійно проаналізуємо підсумки, зробимо висновки. Міський інформаційний центр розвитку туризму запланував у жовтні провести черговий «круглий стіл» на цю тему. Туризм, якщо ми всерйоз бачимо його як галузь спеціалізації міста, не повинен залежати від випадків — а від погоди й політики особливо...

Після прийняття в жовтні депутатами нової концепції розвитку туризму потрібні нові кроки. Концепція — це лише букви на папері. Наступний обов’язковий крок — стратегічний план. А це — складна річ. Наприклад, ми хочемо, щоб до нас їхали туристи з усього світу. А чи розуміємо, що для цього потрібно говорити зі світовим туристичним бізнесом зрозумілою для нього мовою? Тож місто, що хоче залучати туристів, не має права видавати бажане за дійсне. У спілкуванні з туристичним світом ми зобов’язані говорити так: «Добродії, у Севастополі реально є це і це... Умови в нас — реально — такі-то, не нарікайте. Але в нас є стратегічний план розвитку туризму, і за два-три роки ми змінимося ось так, а за чотири-п’ять — зможемо зробити те й те...».

А другий крок — у новому туристичному році (до речі, оголошеному в Україні Роком туризму) потрібно створити оновлений туристичний бренд Севастополя для світового ринку.

Років десять тому у стратегічному плані розвитку Барселони сформулювали, здавалося б, локальну мету: зайняти місце в числі міст, здатних до проведення конгресів з кількістю від п’яти тисяч учасників і більше. Розв’язання цього завдання викликало ланцюгову реакцію наслідків: кількість конгресів та виставок перевищила 300 на рік, з них більш як 200 — міжнародні. Уп’ятеро збільшилася кількість відвідувачів, що приїжджають на три-п’ять днів. Під цю категорію місцевий бізнес і інвестори (самі, без адміністративних стимулів) розгорнули інфраструктуру обслуговування. Але навіть не це головне. Барселону стали сприймати у світі як місто постійного прогресу і відновлення. А це залучило безпрецедентні інвестиції, і тепер місту треба комплексно перетворювати для цих цілей приблизно одну п’яту усієї території... Ми повинні знайти в Севастополі такі флагманські проекти, які зіграли б роль пускових механізмів у розвитку і туризму, і всього, що з ним пов’язане.

На знімку: головний «бренд» Севастополя — пам’ятник затопленим кораблям — на капітальному ремонті.

Фото автора.


iншi матерiали роздiлу "самоврядування"

НІ «так», ні «ні»
Скандалом завершилася сесія харківської обласної ради, фактично так і не почавшись. До її порядку денного під № 20 було включено питання про розгляд подання прокурора про згоду на притягнення до... 

Надія вмирає останньою
Село Красна Слобідка, що в Обухівському районі Київщини, — одне з тих, про яке слава свого часу линула далеко за межами регіону. Та нині свідченням колишнього його розквіту лишилися хіба що будинок... 

Фельдшер без оселі
На півтисячі зменшилася кількість лікарів за останні шість років у Черкаській області. Дефіцит фахівців у білих халатах збільшився за цей період з 956 осіб до 1298.  

Вода, тепло і... краса
Вода, тепло і благоустрій — ось три головні теми, які порушували мешканці Мар’їнки під час прямої лінії з міським головою Сергієм Федоровим. Розмова з керівником міста відбулася під час роботи... 

Громада сказала «Ні»!
Двадцять перша сесія Чернігівської обласної ради надіслала до керівництва держави звернення, в якому висловлено стурбованість щодо втаємниченого будівництва на околиці села Півці, що входить у межі... 
Eкспорт матерiалiв

За умови повного або часткового вiдтворення посилання на
www.golos.com.ua є обов'язковим (для iнтернет-ресурсiв гiперпосилання).