Голос України - «Донорське» материнство

У законі мають бути враховані інтереси дитини, генетичних батьків і сурогатної матері

Сурогатне материнство. Що це? Один із методів лікування безплідності за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, за якого ембріон, отриманий від генетичних батьків, переносять у порожнину матки донора? Чи... торгівля дітьми? У нашому суспільстві існують суперечливі думки з цього приводу. Важко заперечувати факти — заради отримання великої суми деякі українки виношують дитину для сімейних пар, які не можуть мати дітей. Але криміналу в цьому немає.

— Сурогатне материнство у нас не заборонене, — каже віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін. — Донорство яйцеклітини, сперми та ембріонів теж не заборонено. І ніде не записано, що координація цих елементів неможлива.

Етичний комітет при Американській асоціації репродуктивної медицини вважає: сума, що її одержує сурогатна матір за виношування, — це не гроші за дитину, а компенсація витрат фізичних і моральних сил і ризиків, понесених цією жінкою під час вагітності.

Існує два різновиди сурогатного материнства. Перша — дистанційна, коли сурогатна мати не має генетичного відношення до майбутньої дитини. І друга — гендерна (традиційна), коли жінка виношує генетично свою дитину, але зачаття відбулося за допомогою допоміжних методик.

Приклад першого у світі дистанційного допоміжного материнства був описаний у 1985 році. В Україні такий випадок датований 1994 роком. Бабуся виносила власного онука, бо дочка цієї жінки не могла мати дітей через уроджену аномалію — відсутність матки.

В цьому році унаслідок сурогатного материнства в Україні народилося 32 дитини. 27 малят виховуються в українських родинах, п’ятеро дітей були народжені для іноземних громадян. З 27 «вітчизняних» випадків восьмох дітей виношували родичі. Тут ідеться про безкорисливе сурогатне материнство.

За словами Валерія Зукіна, показання до сурогатного материнства поки що існують тільки в проекті постанови МОЗ України, який розробила і подала Асоціація репродуктивної медицини. Серед них — відсутність матки, важкі соматичні захворювання, несумісні з перебігом вагітності, тощо.

— До наших клінік зверталися і гомосексуальні пари на предмет сурогатного виношування дитини. Позиція Асоціації репродуктивної медицини в цьому питанні така: гомосексуалізм не є за медичними показаннями причиною для сурогатного материнства, — коментує віце-президент асоціації.

Репродуктологи наполягають, щоб усі етичні і юридичні аспекти репродуктивної медицини були чітко прописані у вітчизняної законодавстві. Слід визначити граничний вік, до якого можна лікувати безпліддя. Треба врахувати можливі «сюрпризи» у випадку сурогатного материнства. Йдеться, приміром, про смерть одного з генетичних батьків під час сурогатної вагітності. Що тоді робити з дитиною? Мають бути захищені інтереси трьох сторін: насамперед, дитини, генетичних батьків і сурогатної матері, вважають фахівці. На сурогатну матір не можна дивитися як на інкубатор для виношування дитини. Вона зважується на такий крок не тільки через матеріальну винагороду, у неї повинен бути елемент співчуття до пари, для якої вона це робить.

Наступного року Українська асоціація репродуктивної медицини планує заснувати Асоціацію пацієнтів безплідності, щоб та захищала права людей, котрі з огляду на конфіденційність ситуації не завжди можуть за себе постояти.