 |
 Примирення над могилами померлих
16.02.08 Тетяна ГРАДОБЛЯНСЬКА.
Днями в Академії управління МВС відбулася офіційна презентація матеріалів третьої Міжнародної наукової конференції «Військовий полон та інтернування: 1939—1956. Погляд через 60 років». До обговорення, а пізніше створення однойменної книжки поряд з вітчизняними науковцями долучилися і представники кількох небайдужих держав: Республіки Білорусь, Фінляндії, Угорщини, Польщі та Російської Федерації, а також Федеративної Республіки Німеччини.
Як розповіли учасники конференції, її основною метою стала чергова спроба повернути із небуття імена солдатів часів Другої світової, про долі яких до сьогодні нічого не відомо. Зокрема тих, чий життєвий шлях обірвався в нацистських таборах чи військових полонах, або ж тих, кого було інтерновано.
— Проведення протягом останніх років в Україні міжнародних конференцій під загальною назвою «ХХІ століття: пошук шляхів примирення біля могил померлих», — розповідає доктор історичних наук, професор Анатолій Чайковський, — це спроба привернути увагу громадськості. Причому не просто з метою їх наукового інформування. Ми намагаємося застерегти всіх і кожного від можливого повторення жахіть воєн.
Практична реалізація міжнародного гуманітарного проекту — це не тільки видання книжок. На початку вересня минулого року в Славуті Хмельницької області було втілено в життя задум створення міжнародних збірних цвинтарів. Новоутворений Меморіальний комплекс «Поле пам’яті» того дня став місцем перепоховання останків 122 радянських солдатів та 123 іноземців, які загинули в неволі.
На думку другого секретаря посольства Республіки Фінляндія Юкка Паярінена, кожна держава і кожен народ має сторінки історії, які хочеться забути. Але робити цього ми, мовляв, не маємо права. І потрібно докласти максимум зусиль, щоб віднайти кожного загубленого, зниклого безвісти солдата, незважаючи на його військову форму та чин. Постійний динамічний поступ у цьому напрямі, переконаний Віталій Казакевич, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, дасть змогу знайти і гідно поховати останнього солдата. Адже тільки тоді, за відомим висловом Суворова, війна закінчиться.
Уже в травні цього року планується провести чергову міжнародну конференцію. «Ми прагнемо, щоб усі політики, ознайомившись з матеріалами наших обговорень, зрозуміли, що війна — то крок у безвихідь. Людство знищить само себе», — підсумував Анатолій Чайковський.
Доктор історичних наук Анатолій Чайковський, керівник парламентського видавництва Юрій Ганжуров, ректор інституту Віктор Гвоздецький (зліва направо).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА. |
 |