«Єдиномисліє пошли...»

«В цьому будинку в серпні-листопаді 1941 року розміщувався штаб УПА «Поліська січ». Встановлено до 100-річчя з дня народження командувача УПА «Поліська січ» отамана Олевської республіки Тараса Бульби-Боровця». Пам’ятну дошку з таким написом відкрито в Олевську на фасаді 10-го профтехучилища, де в 1941 році був штаб «Поліської січі». Поруч — барельєфний портрет отамана.

Мітинг, який відбувся в райцентрі з цієї нагоди, переріс у дискусію з активістами Компартії, які прийшли з протестними плакатами. Виступив депутат райради від КПУ Василь Бабич, звинуватив владу й ініціаторів акції в тому, що вони прославляють «ката українського народу». А депутат Верховної Ради України чотирьох скликань Василь Червоній та інші промовці, зокрема і гості з Березнівського району Рівненщини, де народився Тарас Боровець, нагадували про те, що боротьба за вільну Україну стала закономірною відповіддю на політику репресій, яка проводилася в СРСР. Адже й після приєднання Західної України, після того, як Червону Армію у вересні 1939 року там зустріли з хлібом-сіллю, тисячі людей було відправлено звідси до Сибіру. А Бульба-Боровець на початку війни, коли у гітлерівців, які йшли на схід і в яких руки не доходили до поліського краю, створив тут Олевську республіку, що стала базою для формування Української повстанської армії.

Обидві опонуючі сторони закликали шанувати історію. Але її ми якраз і не знаємо! Житомирський письменник Олексій Опанасюк, який написав документальну повість про «Поліську січ» та її командувача, розповів на мітингу, як у радянські часи не дозволяли згадувати про Бульбу-Боровця. А на конференції, що відбулася того дня в районному будинку культури, виступив молодий науковець Сергій Стельникович, який щойно видав книгу «Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця». Факти, наведені тут, можуть спантеличити тих, хто вивчав історію за радянськими джерелами. Наприклад, коли назву УПА перейняли бандерівці, Боровець перейменував своє військо на Українську народну революційну армію. До неї мали право входити всі українці без огляду на партійну належність, а також безпартійні та представники національних меншин, які вважають Україну батьківщиною. Боровець не згоден був з радикальною політикою ОУН(Б). Бандерівці роззброювали, навіть розстрілювали бійців УНРА. Так загинула й дружина Бульби-Боровця.

...Згадуються слова Тараса Шевченка: «А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли». Викарбувані вони на меморіальній дошці, яку того самого дня відкрито в Житомирі у колишньому архієрейському подвір’ї, де 1846 року зупинявся Шевченко. До речі, відкрито цю дошку з ініціативи козацької організації «Поліська січ».