Небезпечна педагогіка, або Чи пускати в дім «чужаків»?

Газета «Голос України» 5 березня запросила обговорити проблему відставання інфраструктури столиці від темпів зростання чисельності населення (рубрика «Київ»). Приводом став лист педагога, корінної киянки Надії Корецької «Понаїжджали сюди, позахоплювали все...».

«Я не знаю, що треба з цим робити», — скромно пише автор з приводу надмірного, на її думку, «нашестя приїжджих з усіх регіонів України», від яких «місто і його мешканці задихаються» (йдеться не про іноземців, а про громадян України. — І. Л.). Це, як на мене, — удавана скромність. Не тільки знає, а, фактично, пропонує своєрідний спосіб «порятунку» Києва від приїжджих. Перелічивши негативні ознаки, якими нібито відрізняються «приїжджі» від «корінних жителів», вона орієнтує правоохоронні органи: просто не пускати їх до міста.

Первинні — зовнішні — прикмети таких: люди, «від яких тхне учорашнім перегаром і давно не митим тілом», які являють собою «величезну масу невідомого племені, що змітає на своєму шляху усталені норми співжиття». Але, мабуть, не довіряючи правоохоронним органам, котрі, як вважає автор, «не справляються і, корумпуючись, інтенсивно розкладаються», можуть пропустити на вокзалах значну частину мігрантів, Надія Корецька доповнює інформацію вторинними ознаками тих, «хто понаїхав»: люди, які працюють «за мізерну зарплатню на новобудовах, за кермом маршруток і комунального транспорту, на підприємствах торгівлі, в офісах». Такою подвійною «наводкою» педагог прагне сприяти порятунку від «нелегалів, котрі позбавляють законних робочих місць корінних киян», від яких кияни нібито «задихаються».

Не можу не запитати шановну Надію Корецьку: «Невже вас не дивує, що люди, у яких бачите тільки бомжо-бандитські ознаки, — водії, будівельники, торговці, умудряються так успішно працювати і «не тільки будувати, а й скуповувати квартири в центрі»? Чи можете погодитися з тим, що співгромадян — приїжджих з усіх регіонів України, називати нелегалами неприпустимо? Чи допускаєте логічність думки, що корінні кияни не повинні мати соціальні переваги перед «некорінними»?

Передбачаючи негативні відповіді, скажу прямо: у статті вбачаю ознаки стану, який називаю соціальною ксенофобією. Слова «невідоме плем’я» свідчать і про етноксенофобію. У сукупності це — найнебезпечніше: ксенофобія політична. Ви відчуваєте страх і ненависть до всіх «чужих», «не своїх», а тому і «небезпечних» суперників. Відчуваєте «не наш» запах і бачите «чужу» зовнішність. «Прибульці» нібито відбирають у «корінних» робочі місця і житло, та ще й нібито так, що «незабаром нам доведеться виселятися в дешеве житло в найгірші райони столиці».

Щодо запрошення редакції обговорити проблеми відставання столичної інфраструктури і запланованої реєстраційної системи скажу таке: якщо вона призначається для розрахунково-статистичного обґрунтування державних асигнувань — дуже добре. Але — дуже погано, якщо система служитиме якимсь обмеженням і заборонам — на допомогу «правоохоронним органам, які не справляються»...