Голос України

Не зрозумієш отих жінок. Настільки вони непрогнозовані, що майже ніколи не вгадаєш, як, і що, і з якого боку.

Я зі своєю більше двадцяти п’яти прожив, а нічому не навчився.

Іноді на роботі затримаєшся, і навіть того... трішечки... десь 150... Додому прийдеш — а там і борщ, і вареники з картоплею, і вона... Пригорнеться до тебе та: «Де це ти вештаєшся? Я вже і хвилюватись почала...»

Така, знаєте, тепленька коаліція.

А бува й таке: прокинешся ще вдосвіта, давай поратись на подвір’ї, упорався, пішов на город — роботи вистачає, і годину, і другу...

А вона підходе й каже: «Ти ще отам, і отам те й те зроби». Я їй кажу: «Серденько, може, вже й снідати пора? Мені щось їсти хочеться».

А вона: «Їсти — то свиняче діло, робить треба»... А це вже, бачте, не що інше, як жорстка опозиція.

Отож і став я розмірковувати, як його так зробить, щоб було і прогнозовано, і керовано, і обгрунтовано. Яку таку тактику і позицію обрати, щоб було чітко визначено, чи то коаліція, чи опозиція?

Міркував три дні. Так і не второпав, як воно краще. Зрозумів, що без кума цієї проблеми мені не вирішити. Зателефонував йому — і вчасно: його жінка у відрядженні, а моя сьогодні в другу зміну.

Жінка на роботу — я до кума. Зустрілися на його дачі, це недалеко від Варки...

Подивився кум на мене і питає: «Що це ти, куме, якийсь не такий?.. Чи то наполоханий, чи закоханий, чи сім днів борщу не їв?..»

— Та оце ж, — кажу, — вирішую проблему, де краще з жінкою: в коаліції чи в опозиції?

— Тю! — каже кум. — Досі не знаєш?

— Та я ж не про якусь там жінку, а про свою, що у ліжку поруч сопе і в будинковій книзі записана... І взагалі, я не про якусь там сексономіку, а про політику.

— Ну, якщо про політику, — каже кум, — то це вже серйозна справа і тут треба починати з ПДВ.

Щоб ви знали, наше з кумом ПДВ — це зовсім не те ПДВ, що в олігархів. Наше ПДВ — це свого роду регламент. ПДВ — це скорочено, а означає воно: «Підемо До Варки», або «Подорож До Варки», або «Пора До Варки».

От Варка — жінка прогнозована, у неї завжди є, і ціноутворення прозоре. Скільки коштує кеге цукру на світовому ринку — стільки коштує і одиниця Варчиної продукції. Як тепер кажуть: «І до ворожки не ходи».

Сходили до Варки, взяли ту одиницю, прийшли. Кум сальця, цибульки нарізав, огірочки дістав. Сіли, міркуємо...

Кум каже: «По-перше, треба угоду...»

Я питаю: «Яку, коаліційну чи опозиційну?»

Кум відповідає: «Складемо угоду, а потім подивимось». Питає у мене: «Скільки ти собі залишаєш з зарплатні на оце ПДВ?»

«Десятку», — кажу.

«А жінці даєш скільки?»

«Трошки більш як п’ятсот».

Витягає кум калькулятора — клац-клац. «Це, — каже, — два відсотки, а в тих олігархів ПДВ до двадцяти. Давай для нашого випадку погодимось на десять».

Обговорили, узгодили, проголосували, прийняли.

Ідемо далі, кум питає: «Скільки ти із своєю жінкою разом?» Я відповідаю, що вже більше двадцяти п’яти років. «А що тобі найбільше у неї подобається?» Я відповідаю: «Борщ».

Кум каже: «Давай оці чинники і сформулюємо другим пунктом». Поміркував трошки і видає: «Для чоловіків, які прожили зі своєю жінкою двадцять п’ять і більше років, встановлюється пільга — чарка до борщу». Я вношу доповнення: «Якщо борщ добрий, то одна, якщо не дуже, то дві».

Обговорили, проголосували, прийняли з поправкою. На цьому пленарне засідання закрили, бо Варчина закінчилась та й додому вже треба.

Прийшов додому і зразу в ліжко, щоб жінка, як прийде з роботи, не унюхала.

...Ну й наснилось мені, хай йому грець!

Велика така сесійна зала — і самі жінки. Із знайомих — тільки моя жінка, кумова і Варка. Моя на трибуні доповідає: «Комітет розглянув це питання і пропонує встановити ПДВ за нульовою ставкою». Голосується пропозиція комітету, всі — за, одна тільки Варка проти. «Переходимо до другого пункту. Комітет вважає доцільним запропоновані пільги скасувати і водночас, щоб запобігти зловживанням, скасувати і сам предмет обпільгування». Голосують: усі — за, одна тільки Варка проти...

І тут я зрозумів, що це наш з кумом проект угоди розглядається!.. І прокинувся. Прокинувся — і знов оті думки, як же воно краще? Може, змінити формат коаліції і створити її з Варкою? Але що ж воно буде? Варка, кажуть, тільки одне й може варити...

Чи, може, створити широку коаліцію: і з жінкою, і з Варкою? Так у них протилежні позиції по НАТО. Варка — та хоч зараз, бо сподівається, що її продукція на експорт піде; а моя каже: «Нащо мені твоє НАТО? Мені аби ти до кума менше заглядав».

Оце сьогодні вже третій день, як думаю, думаю... і не можу вирішити. Мабуть, треба скликати позачергове пленарне засідання.

Піду зателефоную кумові.

Дружківка.