Хто не заховався...

Критичні виступи «Голосу України» стосовно вакханалії на сумських дорогах з вини місцевих перевізників дістали схвальні відгуки і в більшості сумчан, і в деяких державних установ, зокрема, територіального відділення Антимонопольного комітету України в Сумській області.

Хоча пристрасті навколо пасажироперевезень дещо вщухли, а перевізники значно присмиріли, «розбір польотів» триває. З подачі територіального відділення АМК порушено чотири кримінальні справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій з боку деяких перевізників. Працівниками Антимонопольного комітету було доведено, що кілька сумських транспортних підприємців самовільно, без погодження з міськвиконкомом, збільшили вартість перевезень пасажирів у півтора разу — з 1 до 1,5 гривні. За цим фактом нині триває слідство.

Перевірками також встановлено чимало фактів порушень перевізниками законів України, стосовно сплати податків, функціонування транспорту та захисту прав споживачів. Ці масові порушення вже зафіксовані у десяти(!) регіонах України. Сумщина у цьому відношенні впевнено утримує «лідируюче» становище. Якщо в Києві нині розслідують роботу чотирьох перевізників, у Львівській області — сімнадцяти, то на Сумщині під «ковпаком» фіскальних органів перебуває 34(!) перевізники.

«Голос України» й надалі відслідковуватиме ситуацію з маршрутними перевезеннями не лише на Сумщині, а й в решті регіонів України та інформуватиме про неї своїх читачів. Оскільки ціла низка проблем, передусім пов’язаних з безпекою і здоров’ям пасажирів, залишилася і, схоже, розв’язувати їх ніхто не думає.

Так у матеріалі «Дияволи» на дорогах», вміщеному у «Голосі України» 19 березня цього року, йшлося про те, що в гонитві за зайвою копійкою переважна більшість перевізників всупереч чинному законодавству зобов’язує працювати водіїв маршруток по 15—16 годин щоденно! Кримінал та й годі. З огляду на цей та інші факти, наведені у вищезгаданому і попередніх матеріалах, газета звернулася з проханням до Генпрокуратури та Міністерства внутрішніх справ з проханням вжити термінових заходів та покласти край свавіллю перевізників на шляхах України. Тим паче, що «ударні» методи двозмінки» успішно освоєні абсолютною більшістю українських міських перевізників. Але враження таке, що там переймаються «турботою» про життя співвітчизників лише з трибун та перед теле- і кінокамерами...