Голос України - Або голова в кущах, або груди в хрестах

Від початку місяця збільшено розмір мінімальної заробітної плати з 515 до 525 гривень — про невловимі гривеники.

Боротися з дефіцитом м’яса уряд збирається, активізувавши імпорт і обмеживши експорт, — про роги й копита.

Фонд держмайна виставив на продаж держпакети шести обленерго — про інфляційний монастир.

Нагадаю, що відповідно до чинного законодавства до кінця року розмір мінімальної заробітної плати піднімуть до 605 гривень. Це підвищить рівень номінальних і вплине на розмір середніх доходів і розмірів пенсій. До слова, з квітня мінімальне значення останніх прирівняно до підвищеного прожиткового мінімуму для непрацездатних — 481 гривня. Але радіти передчасно. Номінальні доходи стрімко роз’їдає інфляційна корозія. Чому олігархи не тримають гроші у вітчизняних комбанках? Вочевидь тому, що не бачать сенсу, оскільки процентні ставки не дають можливості накопичувати гроші — інфляція, панове! Проілюструю підсумками лютого, коли середньорічна інфляція становила майже 22 відсотки, а середні ставки за депозитами не перевищували 15.

Зростання номінальних доходів мало що важить, коли воно не супроводжується зростанням продуктивності праці, а інфляція і податки поглинатимуть зарплатні гривеники й далі. Приймаючи держбюджет на рік нинішній, уряд квапився усім сподобатися. Йому тоді було не до того, щоб знижувати податки, аби підняти реальні доходи населення й погамувати інфляцію. І зараз не до того, бо на часі вживати жорсткі адміністративні контрзаходи, за які ще недавно критикували своїх опонентів. Усім зрозуміло, що, зобов’язавши основних виробників продуктів харчування не підвищувати гуртові ціни до вересня більш як на 10 відсотків, уряд тим само відкладає інфляцію на завтра. Як наслідок, міжнародне рейтингове агентство Standard § Poor’s прогнозує, що річна інфляція в Україні сягне 20 відсотків, а єдине, що може послабити інфляційний тиск, — високий врожай. При цьому зазначається: за політику нерозважливого регулювання доходів, а відтак і за проблему інфляції, порівно відповідальні всі політичні сили.

Високі ціни на енергоносії і продовольство — світова тенденція, поза тим за рівнем інфляції ми випереджаємо всі європейські країни. Бо маємо безпрецедентно енерговитратну, монополізовану промисловість та сільське господарство, зарегульоване житлово-комунальне господарство, відсторонену від громадського контролю енергетику. Дотепер ціни й тарифи регулює не ринок, а чиновники й політики. При цьому являючи винятковий плюралізм і стосовно обмежень квот, націнок, рівнів рентабельності, й стосовно того, які, власне, продукти є соціально значущі. Якщо поглянути на список продуктів з адміністративно обмеженою рентабельністю, то, вважай, що такі мало не всі. А якщо подивитися на те, як у нас регулюють оплату праці й соціальні виплати, то виявиться, що ми живемо в країні соціально значущих професій. Пільги на проїзд у громадському транспорті інколи мають ті, хто отримує 30—50 тисяч гривень на місяць! Усе разом генерує потужну хвилю внутрішнього попиту, яка вже розкрутила інфляційну спіраль, а сподівання деяких експертів на те, що висока інфляція логічно знизить рівень попиту і споживання, можуть не справдитися. Експерти вже підтвердили наш ціновий прогноз щодо нафтопродуктів, які знизилися в ціні в середньому за тиждень на 1,2 відсотка: вони дорожчатимуть і в квітні, провокуючи зростання цін на продовольство. Абстрагуємося від специфічних зовнішніх чинників (на кшталт рекордного експортного мита на нафту сусідів) і виявимо істотний вплив на ціноутворення неповерненого вчасно ПДВ, тіньових корупційних схем і, даруйте на слові, рейдерства.

Фундаментальні провокатори подорожчання м’яса слід шукати в іншому — в зниженні поголів’я великої рогатої худоби (за січень— лютий на 10,5 відсотка проти аналогічного періоду минулого року, свиней — на 17,7 відсотка), в гальмуванні імпортних надходжень через високе мито і в зростанні курсу євро. Але за ширмою фундаментальних стоять ті самі брутальні чинники. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вже запевнила переробників, що віднайде спосіб завезти 350 тисяч тонн м’яса без мита. І раптом читаю в Інтернеті: готується рішення... заборонити експорт м’ясопродукції до Росії. Скажу прямо, якби почув про це на день раніше, то сприйняв би за першоквітневий жарт. Адже, хто не пам’ятає, скільки мільйонів гривень було втрачено, щоб відновити експорт м’ясомолочної продукції після кризи 2006 року — це, по-перше. Навіщо забороняти вивезення замороженого м’яса, якщо на внутрішньому ринку переробляють охолоджене — по-друге. Як бути з принципами СОТ, котрі передбачають вільний доступ до продовольчих ринків, — по-третє. Зважаючи на те, що ринок переповнений контрабандною і сірою сировиною, списую це на вигадку якоїсь контори «Роги й копита»?! Саме так і розцінюють цю «сенсацію» в МінАПК. Поза тим м’ясна сировина подорожчала удвічі за лічені місяці.

Вищезгадане рейтингове агентство вже прогнозує зростання ВВП в Україні цьогоріч на 5,4 відсотка, спираючись на економічно вмотивовані чинники: глобальне скорочення банківського кредитування, новий виток газових тарифів, гіпотетично можливе зниження цін на метал. Поза сумнівом, уряд усе це враховує, а відтак уже невдовзі Мінфін запропонує істотне скорочення державних видатків і більш рішучу програму приватизації, яку ніяк не знімуть з гальм. Фонд держмайна цього тижня виставив на продаж держпакети акцій шести обленерго, причому два з них ( «Прикарпаття» і «Сумиобленерго») продаватимуть разом із земельними ділянками в приміщенні головного приватизаційного відомства, але через біржі. У намірах організаторів виручити 2—3 мільярди гривень. Одразу скажу, що з огляду на прогнози цін на енергоносії можна розраховувати і на більше. Але, по-перше, за ці активи поведуть боротьбу олігархи першого ешелону, яким пальця в рота не клади. По-друге, ще невідомо, як Президент країни поставиться до такого підходу до роздержавлення обленерго. Зрештою, результативність торгів не зменшить вартості електроенергії для споживачів, оскільки творчість монополістів у наданні їм платних послуг таки невичерпна. Серед тижня АМКУ оштрафував ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 25 тисяч гривень. З’ясувалося, торгували послугами, які вже були включені в тариф на доставку електроенергії. І ще. Приватизаційна виручка, якої в першому кварталі кіт наплакав, має стати джерелом подальших виплат часткових компенсацій вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР. Отже, не виключено, що опосередковано саме вона підведе уряд під монастир. Цього разу — під інфляційний.

Мал. Василя ФЛЬОРКА.