Голос України - Наталія Романова: «Малий бізнес і туризм повинні працювати на бюджет і для людей»

Без достатньої фінансової бази територіальна громада не може зробити нормального кроку по шляху соціального розвитку. Про це та проблемні питання розвитку місцевого самоврядування, — наша розмова з головою Чернігівської обласної ради Наталією РОМАНОВОЮ (на знімку).

— Якщо взяти до уваги, що мале підприємництво дає до місцевих бюджетів області близько чверті надходжень, то його роль для розвитку нашого краю одна із основоположних. Для області це справді серйозний економічний сегмент, де вже зареєстровано і працює, з урахуванням фермерських господарств, 5685 малих підприємств.

Усього ж в області нині налічується 40673 діючі суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи. А загалом, у сфері малого бізнесу Придесення (із врахуванням найманих працівників) зайнято понад сто тисяч чоловік.

— Яку підтримку підприємці мають для свого розвитку?

— З обласного бюджету на реалізацію заходів програми розвитку малого підприємництва на цей рік виділено 360 тисяч гривень, але, сподіваюся, що при найближчій корекції обласного бюджету ми зможемо збільшити цю суму. Я розумію, що від держави тут теж дуже багато чого залежить. Прийнято закон «Про підтримку малого підприємництва», а на рівні області — відповідну галузеву програму. Питання розвитку малого бізнесу в краї мають постійну підтримку і з боку нашої обласної асоціації «Ради Чернігівщини».

— Що хвилює найчастіше підприємців області?

— Насамперед — брак коштів, відсутність земельних ділянок для розміщення власного майна та обладнання, або ж досить громіздкі дозвільні процедури. Та головне, що і самі підприємці не дрімають в цій ситуації. Вони об’єднуються і спільно захищають свої права. Зокрема, в нашій області підприємницьких спілок і профспілкових організацій більше двох десятків. Найактивніші — в Чернігові, Ніжині, Прилуках, у Борзнянському районі. Як приклад, в останніх двох регіонах відповідно створено 5 і 3 громадські осередки захисту прав малого бізнесу.

Активно діють пасажироперевізники, зорганізовані асоціацією «Чернігівавто», обласною організацією роботодавців автотранспорту та обласною організацією профспілки працівників автотранспорту. Вони вимагають повного і своєчасного перерахунку субвенції на перевезення пільгових категорій населення, усунення з маршрутів нерегулярних перевізників, скаржаться на тиск з боку контролюючих органів. Після кількох протестних акцій відбулася заміна куратора галузі, обов’язки якого виконував один із заступників голови ОДА, призначено нового начальника територіального відділення Держтрансінспекції України, поліпшилися розрахунки за перевезення пільгових категорій громадян...

Хочу зазначити, що в бюджеті області цього року на покриття витрат автоперевізникам передбачено 16,5 мільйона гривень субвенції з держбюджету. Проте, хоч як прикро, й до нині ще не розроблено чіткого механізму її розподілу на рівні держави.

І нарешті щодо конкурсного виділення маршрутів. Коли обласна рада приймала програму соціально-економічного розвитку області, ми ставили питання, щоб до складу кожної конкурсної комісії обов’язково входили представники районів. Тому що при розподілі маршрутів не завжди враховується якість надання послуг. І тому я наголошую, що подібні конкурси повинні проводитися абсолютно прозоро і відкрито.

— Чи є шляхи додаткового наповнення бюджетів територіальних громад за рахунок комунальних податків і зборів?

— Податки мають стати вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів: приносити не 3—7 відсотків власних доходів, як в Україні, а 50 і більше відсотків, як у країнах Європейського союзу. Там до складу місцевих належать такі податки, які в Україні вважаються загальнодержавними. Ми, коли вивчали досвід Польщі, дуже здивувалися, що податок на доходи громадян відраховується на рівні гміни — територіальної громади на зразок нашої сільської ради в обсязі 50 відсотків. Не кажучи про багато інших податків і зборів, які роблять польське самоврядування самодостатнім.

Як голова обласної ради і віце-президент Асоціації місцевих і регіональних влад я разом із іншими керівниками обласних рад брала участь у відпрацюванні змін до Бюджетного кодексу. Наші пропозиції полягали у внесенні до цього акта основоположних чинників реального самоврядування, характерного для держав Євросоюзу, — принципів субсидіарності і самодостатності. Концепція була нормально відпрацьована. Але поки що, як кажуть у народі, віз і нині там.

Обласна рада не раз вносила пропозиції з цих питань до профільного комітету Верховної Ради, Міністерства фінансів, Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України. Ці важливі питання обговорювалися нами і на розширеному засіданні правління секції малих міст Асоціації міст та громад, що відбулося в Новгороді-Сіверському 21 березня цього року. І, до речі, 25 березня, на сімнадцятій сесії обласної ради, ми прийняли звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів про відрахування п’ятої частини збору за водокористування до місцевих бюджетів. Важливо зазначити, що сільські та селищні громади потерпають від тотального безгрошів’я. Прикрий факт: торік із 594 бюджетів, які становлять зведений бюджет Чернігівщини, лише 26 були самодостатніми.

— Наталіє Андріївно, ви — одна із прибічників впровадження на теренах області зеленого туризму як найменш бюджетно затратного напряму діяльності малого бізнесу. Які ви бачите перспективи його розвитку на рідній Чернігівщині?

— Питання щодо зеленого туризму ми постійно включаємо до порядку денного виїзних зборів обласної асоціації «Ради Чернігівщини», членами якої є голови районних рад та міст обласного значення. Адже цей вид малого бізнесу сприяє наповненню місцевих бюджетів, створенню нових робочих місць, розвитку соціальної сфери.

Скажімо, в селі Андріївка Чернігівського району приватні підприємці Тетяна та Сергій Карпачови презентували членам нашої асоціації свій міні-готель «Андріївські озера» з розгалуженою мережею сільського відпочинку. Чудовий приклад — у селі Петрушівка Ічнянського району. Тут у селянських побілених хатах зразка XVІІІ—XІX століття створено 25 місць для бажаючих відпочити у сільській місцевості.

У Сосницькому районі ми вивчали суто європейський досвід роботи туристично-готельного комплексу «Перлина Полісся» в селі Рудня, а ще відвідали прекрасно облаштоване для зеленого туризму урочище «Бернадське». В мальовничій місцевості Ріпкинського району з червня минулого року розпочав роботу туристичний кемпінг «Голубі озера». З початку літнього туристичного сезону 2007 року реалізовують новий туристичний проект «Пригодницький сплав по річці Десна». І дуже добре, що все це робиться лише за рахунок внутрішніх інвестицій. Та головне, що результатом цього підприємництва є додаткові надходження до сільських і селищних скарбниць, а місцевим жителям — нові робочі місця.

Інтерв’ю взяли Віктор КИРІЄНКО, Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігів.

Фото Сергія ПАВЛЕНКА.