загрозливим викликам сучасності і не допустити,щоб середній вік людей досяг... менше 40 років
Міжнародна академія екології (далі — МАЕ) є однією з організацій, яка рішуче протидіє найсерйознішому і найзагрозливішому виклику XXІ століття — різкому погіршенню стану довкілля, бездумному і безжалісному вичерпанню природних ресурсів тощо. Оригінальність її полягає в тому, що, зібравши до свого складу провідних, ініціативних науковців і дослідників кількох країн, вона працює на громадських засадах. На рахунку цієї єдиної в Україні академії екології, яка має статус міжнародної, — низка важливих для людства розробок і пропозицій.
Про діяльність, успіхи і досягнення МАЕ наш кореспондент розмовляє з її президентом Григорієм МАДЛЯРОМ і першим віце-президентом Василем БІЛОКОНЕНКОМ.
— Як мені відомо, невдовзі ваша академія відзначатиме свій десятирічний ювілей. Тож згадаймо коротенько про історію виникнення, хто був ініціатором її створення?
Мадляр: — На початку 2001 року зібралася група ентузіастів, представників різних державних і наукових установ, науковців, громадських організацій, які були не байдужі до різкого погіршення стану екології в нашій країні. У лютому 2001 року МАЕ була зареєстрована Мін’юстом України. Серед фундаторів її створення був, до речі, і присутній на нашій розмові Василь Андрійович. На той час він працював завідувачем сектору в Українському філіалі НДІ планування та нормативів Держплану СРСР.
Білоконенко: — Найактивнішим ініціатором створення академії був доктор економічних наук, професор, один з фундаторів «Зеленого руху» в Україні Вадим Сахаєв. Невдовзі ми й обрали його першим президентом МАЕ. На жаль, він пішов уже з життя...
— І яку мету ви одразу ставили перед собою?
Білоконенко: — Вона залишається й досі незмінною, бо чітко зафіксована у статуті академії — сприяння утвердженню екології як способу життя, екологізація розвитку суспільства, формування екологічного світогляду людини, адекватного сучасним екологічним проблемам людства, відстоювання екологічних цінностей економічного розвитку держави.
— Григорію Абрамовичу, на-скільки мені відомо, ви вже не один рік очолюєте академію. Тож таке запитання до вас. Що змінилося в діяльності з часу заснування і що нині являє собою ваша, так би мовити, громадська науково-екологічна організація?
Мадляр: — Мене обрали президентом академії в 2003 році. Тоді ми почали активно утворювати регіональні (в Україні) та міжнародні відділення. Нині у 14 відділеннях академії працюють 79 академіків і членів-кореспондентів із семи країн світу: України, Росії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Молдови та Казахстану.
Важливим є те, що в лавах академії — вчені різних напрямів екологічної науки. Їхніми науковими розробками охоплено дослідження всіх складових навколишнього середовища: води, землі, повітря, а також це — безпосередній захист здоров’я людини, насамперед, дітей.
— А у всіх названих вами складових довкілля помітне катастрофічне погіршення. Чи не так?
Мадляр: — Саме так. І ми враховуємо у своїй науковій діяльності дедалі зростаюче значення тих негативних процесів, які викликані надмірними і часто неконтрольованими потребами людей у матеріальних благах, засобах зв’язку і комунікаціях, та супроводжуються колосальними втратами, переміщеннями енергій і речовин як на землі, так і в біосфері, а також істотними змінами природи і порушеннями рівноваги, що склалися впродовж тисячоліть розвитку земної цивілізації.
Адже справжнім лихом світового масштабу стало непомірне збільшення промислових і побутових відходів, індустріальні і транспортні забруднення довкілля та атмосфери, які постійно збільшують навантаження на живу природу, створюють середовища, шкідливі для здоров’я людей, закладають небезпечні явища, що вже сьогодні загрожують існуванню людства.
Реальність загроз полягає у таких сумних висновках: ми споживаємо дедалі більше ресурсів, тоді як у природі їх залишається все менше для задоволення зростаючих потреб населення планети. Для України найактуальнішою проблемою є надмірне, неефективне споживання природних невідновлювальних ресурсів, витрати яких на одиницю виробленої продукції у рази перевищують відповідні показники у розвинених країнах Європи та світу.
Не можу не висловити тривожне застереження вчених: якщо і надалі триватиме варварське ставлення до природи, її ресурсів, то середній вік життя українців, які народилися в 2010 році, може не досягти навіть 40 років.
— Застереження справді занадто тривожне і сумне. А що тоді конкретно, які новітні технології, екологічні проекти пропонують члени вашої академії для розв’язання хоча б частини з перелічених вами проблем?
Мадляр: — Перелічу найвагоміші. Це отримання енергоресурсів з вод Чорного моря. Видобуток з вугільних родовищ Донбасу вільного і супутнього газу метану та синтез-газу і їх переробка для отримання світлих нафтопродуктів і продуктів хімічної промисловості. Впровадження біоземлеробства закритого грунту для вирощування дешевих біологічно активних продуктів оздоровчого харчування у принципово нових вітчизняних енергоавтономних геліотеплицях.
— Можна трохи детальніше — про декотрі з перелічених вами розробок членів академії. І чи схвалені, підтримані вони, скажімо, урядом?
Мадляр: — Наймасштабніші з перерахованих проекти і пропозиції розглядалися Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, тричі — Радою Національної безпеки і оборони України, багатьма міністерствами та відомствами країни.
Приміром, наші пропозиції щодо видобутку, переробки газу метану технологіями, що розроблені колективним членом академії, регіональною енергетичною компанією «Рубікон-газ» (генеральний директор — академік МАЕ Володимир Лузганов) були підтримані Президентом України, включені до постанови Кабміну «Про розвиток промислового добування метану з вугільних родовищ Донбасу».
Виконання цієї постанови може принести вагомий економічний і соціальний ефект. Адже собівартість отримання з альтернативних джерел світлих нафтопродуктів не перевищуватиме 85 копійок за 1 літр, за безпечних умов праці.
Свого розв’язання потребує проблема загрозливого зростання насичення вод Чорного моря сірководнем, якого вже накопичилося більше 8,2 млрд. тонн. Тож наші розробки спрямовані саме на те, щоб Чорне море зробити енергетичним «Ельдорадо», сировинні запаси якого можуть забезпечити потреби енергетики України і більшості країн Європи на багато десятиліть.
Кілька років наші науковці розробляли Концепцію національної програми розвитку держави до 2025 року «Екогуманістична, енергонезалежна, парково-садибна Україна», керівниками якої були я і віце-президент МАЕ Олександр Іванько. Ми переконані — її виконання дасть змогу протягом десяти років вивести економіку держави на рівень передових країн світу.
Під безпосереднім керівництвом Олександра Іванька (а він ще є віце-президентом Асоціації військових вчених) розроблено програму відродження депресивних поселень на основі їх енергетичної, соціальної, фінансової та інформаційної самостійності,  а також програму «Екологізація України через системне відродження малої Батьківщини», що в кінцевому підсумку дозволило б Україні стати на шлях сталого розвитку в гармонії з природою.
— Продовжуйте, будь ласка, розповідь про кращі новації.
Мадляр: — Члени відділення «Екологічно чисті промислові технології і практична екологізація територіальних громад», яке я очолюю, розробили два технологічні процеси, впровадження яких має важливе загальнодержавне значення.
Зокрема, академік МАЕ, генеральний директор регіональної енергетичної компанії «Рубікон-газ» Володимир Лузганов (Луганськ) розробив технічні засоби, кожен з яких захищений патентом Російської Федерації (усього в нього їх сім), які дадуть можливість значно підвищити техніко-економічні показники технології планетарно-долотного буріння: у кілька разів підвищити швидкість, мінімізувати енерговитрати і собівартість і досягти показників, що не мають аналогів у світі. Окрім цього, ця технологія є екологічно чистою.
Друга економічно та екологічно важлива новинка цього відділення — струменево-нішова технологія (СНТ) спалювання газу, яка запатентована в Україні та країнах Євразійського регіону. Її автори — академіки МАЕ Михайло Абдулін та Геннадій Дворцин. Цей прогресивний метод застосовується на котлах різних типів та технологічних агрегатах у різних галузях і довів свою ефективність: економія газу становить від 15 до 30 відсотків.
— До речі, на виставці «Енергоефективність-2010», яка проходила у Києві в листопаді, я бачив одну з таких установок...
Мадляр: — Це добре, що вона експонувалася. Але, на жаль, хочу з гіркотою зазначити, що в Україні досі не підтримано програму широкого впровадження СНТ.
— Які ще важливі новинки є на рахунку членів вашої академії?
Мадляр: — Широко відомі в Україні і за кордоном наукові розробки віце-президента МАЕ Михайла Курика, який відповідає за роботу двох відділень: «Екологічна безпека і природне оздоровлення людини» та «Очистки, оптимальної мінералізації води, її реліктової структуризації, оптимального водозабезпечення».
Під його керівництвом здійснюється велика робота з ендоекологічної безпеки дітей в умовах організованого дитинства: дитячих садках, школах, інших навчальних закладах.
Член президії академії, завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О. Богомольця, профессор Іван Чекман — відомий в Україні і за її межами вчений, що плідно працює на терені такого напряму в медицині, як фармакологія і фітотерапія, створюючи нові екологічно чисті препарати рослинного походження. В останні роки його наукові інтереси пов’язані з новим напрямом — дослідження фізичних і хімічних властивостей малих атомних агрегацій (наночастин). Вивчення їх відкриває широкий шлях до розробки нанотехнологій не тільки в медицині, а й у інших галузях діяльності людини.
Білоконенко: — Значний суспільний резонанс і підтримку широких кіл громадськості мав плідний пошук двох членів відділення «Медицина і фармакологія» — доктора сільськогосподарських наук киянки Людмили Борисенко і одесита, доктора медичних наук Сергія Батечка. Результат їх співпраці — фундаментальна монографія «Мінерол у програмі ендоекологічної реабілітації людини». Вони теоретично обгрунтували новий напрям експериментальної і клінічної медицини, пов’язаний з вивченням механізмів відновлення фізіологічних функцій організму, під назвою — біорегулююча терапія. Практичним втіленням наукової розробки став український препарат «Мінерол», який широко впроваджується в практику не тільки в Україні, а й за кордоном.
Окрім того, академік Батечко представляє українську науку у Великій Британії, працюючи за контрактом в колективі вчених з різних країн світу над проблемою антистаріння організму людини.
Слід сказати про новинки генерального директора підприємства «Спінор Інтернешнл» академіка МАЕ, автора 19 патентів України, трьох — США, двох —Франції Анатолія Павленка, який розробив пристрої «Форпост-1» і «Форпост-2», що захищають людину від негативного впливу електромагнітного ви-промінювання моніторів комп’ютерів, телевізорів та пристрій «Spіnor» — від мобільних та радіотелефонів. Він є основоположником нового напряму в науці — безпечна електроніка.
— А чи є в доробку вашої академії новації, які стосуються агропромислової тематики, зокрема, збереження і відновлення родючості грунтів?
Мадляр: — Є такі приклади. Так, наш академік Володимир Воронов з Донецька розробив новий склад збалансованого добрива на основі бурого вугілля, відходів тваринництва, птахівництва та мінеральних компонентів. Виробництво цього добрива допоможе вирішувати екологічну проблему утилізації відходів тваринництва та птахівництва.
Понад 40 років проблематикою грунтів України займається агрохімік-грунтознавець, академік МАЕ Ігор Бондар, який працює в Боярській лісовій дослідній станції, що в Київській області. Він, зокрема, розробив агромінеральне добриво з використанням природних глинних мінералів, яке значно поліпшує родючість і екологічну стабільність підзолисто-дернових грунтів Полісся нашої країни.
— Ваша академія, мабуть, проводить і відповідні громадські й просвітницько-правові заходи?
Білоконенко: — Звичайно. У квітні 2010 року член президії академії, координатор відділення «Медицина і фармакологія», академік МАЕ Анатолій Чуприков організував і вперше в Україні провів у Київському дельфінарії міждисциплінарну науково-практичну конференцію «Анімалотерапія у системі реабілітації дітей з особливими потребами», під час якої було продемонстровано майстер-клас у формі лікувального заняття з дельфінами маленьких дітей з вадами здоров’я.
У нас є відділення «Правові проблеми екології і екологічного світогляду» (керівники академіки МАЕ Микола Малишко та Олександр Тиж). У травні нинішнього року Малишко провів силами академії разом з Товариством «Знання» України міжнародний екологічний форум «Екологічна правова система  України, Росії, Білорусі та інших країн: історія, теорія, практика».
— Я зрозумів вас обох, що на рахунку членів вашої академії безліч цікавих розробок. А які ви можете навести приклади взаємодії з вченими інших країн, адже ваша академія має статус міжнародної?
Білоконенко: — Згаданий мною Анатолій Павленко, працюючи над розробкою проблеми захисту людини від електромагнітного смогу, співпрацював з відомими в усьому світі вченими, такими як член президії МАЕ, директор Міжнародного інституту медико-біологічних досліджень ІRENATH Шарль Бейнс (Бельгія), Стефан Кардіно із Швейцарії, Савелій Сава зі США.
Мадляр: — Нещодавно наша академія спільно з Аерокосмічною асоціацією (Росія) створила наукову робочу групу для реалізації спільних програм і проектів екологічного спрямування. Крім того, ми успішно співпрацюємо і з визначними ученими та спеціалістами цієї асоціації у галузі нетрадиційної медицини, четверо з них є членами МАЕ.
— Ваша академія, певно, шукає шляхи вдосконалення внутрішньої роботи з метою поліпшення і вдосконалення виконання своїх статутних завдань?
Білоконенко: — На звітно-виборчій конференції, яка відбулася кілька місяців тому, ми за-твердили зміни та доповнення до статуту у зв’язку з прийняттям низки нових законодавчих актів України, які набули чинності після реєстрації академії в Мін’юсті на початку 2001 року.
Щодо організаційної перебудови. На конференції затверджено нову структуру МАЕ. Якщо раніше наші відділення працювали відокремлено одне від одного і займалися питаннями екології своєї галузі, то тепер передбачена організація їх роботи за напрямами екологічних проблем: екологія води, грунтів, повітря тощо. І важіль роботи членів академії буде перенесено у відділення, які тепер виступатимуть як самостійні наукові підрозділи академії, що постійно спілкуються і взаємодіють. А координацію їх досліджень та впровадження проектів здійснюватиме новостворений Інформаційно-технологічний центр академії.
— Дякую вам, Григорію Абрамовичу і Василю Андрійовичу, за відповіді і дозвольте побажати подальших успіхів у роботі вашої академії.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Президент Міжнародної академії екології Григорій Мадляр.
Перший віце-президент Міжнародної академії екології Василь Білоконенко.
 
Розмову вів Яків ГАЛЬЧЕНКО.