Голос України - Схоже на фантастику. Але реальність

Замість 500 тисяч тонн побутових і промислових відходів, які розкладаються, загрожують екологічним лихом, жителям Кіровоградщини запропонували 150 тисяч тонн паливного газу, 50 тисяч тонн в’язких матеріалів (кремнезем, клінкер тощо), 47,5 тисячі тонн будівельної цегли і блоків, 2,5 тисячі тонн металоконцентрату. Бізнесмени, котрі працюють під егідою ЮНЕСКО, погодилися виділити під цей проект близько 150 млн. євро інвестицій, а вчені й виробничники надали інноваційний проект найбільшого в Європі сміттєпереробного комбінату закритого циклу. Його будівництво й здачу в експлуатацію планується здійснити за два роки.

Свого часу експертам ТОВ «Форум», офіційного представника інвестиційної компанії «МО «Солев» в Україні, було доручено вивчити можливість вкладання, під гарантії ЮНЕСКО, 200—250 млн. доларів інвестицій у розв’язання екологічних проблем. Водночас було поставлено фактично дві умови. Проект має бути екологічно чистим, а гроші використовуватися винятково на будівництво. Для реалізації в Україні було запропоновано комерційний інвестиційний проект створення заводського комплексу з переробки промислових і побутових відходів на енергетичні ресурси й товарну продукцію. На проміжному етапі до проекту приєднався Євразійський еколого-інвестиційний фонд ЮНЕСКО. Представники фонду запропонували розглянути ймовірність його втілення в Кіровоградській області. Експерти, вивчивши ситуацію із сировинними запасами і реальність повернення інвестованих коштів, надали позитивний висновок. Міжнародна фінансова організація «МО «Солев» готова інвестувати в будівництво 100—150 млн. євро.

Як відзначає експерт ЮНЕСКО з питань архітектури й будівництва в країнах СНД Віктор Шмідт, пропозиція знайшла підтримку в обласної державної адміністрації й місцевого самоврядування.

— Це саме те, що потрібно сьогодні Кіровоградщині. Адже, окрім великої кількості офіційних і стихійних смітників, у регіоні є й досить більші запаси відходів від видобутку бурого вугілля.

Щоправда, для нас та інвестора більш прийнятним було б будівництво заводу поблизу Кіровограда. Аргументи зрозумілі. Перший з них той, що це місто з більш як двохсоттисячним населенням продукує щорічно сотні тисяч тонн сміття. І дуже не хотілося б витрачати більші додаткові кошти на його транспортування у віддаленіший регіон. Адже ці гроші з успіхом можна було б використовувати на закупівлю нових сміттєзбиральних машин і сміттєвих баків для обласного центру. Другий — новоутворені енергоресурси, передусім — газ, з успіхом замінили б левову частину нинішніх видатків городян і дали б змогу значно знизити чинні тарифи. А згодом — і заморозити їх на такому рівні на десятиліття. Але чомусь чистота міста й заощадження коштів його жителів мало кого турбує...

Ухвалене рішення про будівництво комплексу поблизу Олександрії нас також задовольняє.

— Розробляючи проект, — розповідає віце-президент компанії «Велес» Валерій Гармонщиков, — ми чітко бачили перед собою дві найбільші проблеми, що стоять перед нами: нейтралізація отруєння природи техногенними відходами й конверсія (перетворення) відходів у комерційну продукцію. Що може в принципі дати переробка ТППВ? По-перше — енергоносії, по-друге — товарно-сировинну продукцію. Крім того, виникає ціла низка додаткових другорядних вигід. Перша, найочевидніша — скорочення земельних площ, які використовуються і резервуються під поховання екологічно шкідливих відходів усіх видів, що накопичуються десятиліттями. Їхній обсяг уже сьогодні, за попередніми підрахунками, оцінюють у декілька десятків мільярдів тонн. А з кожного квадратного метра своєї поверхні, за твердженнями фахівців, сміттєві полігони створюють забруднення атмосфери токсичним пилом, що дорівнює 20—40 мг/с. Туди ж випаровуються і продукти мутагенного розкладу й загоряння різних речовин. Відбувається також постійне забруднення ґрунтів, ґрунтових вод і водойм.

— Проект розроблено на підставі й відповідно до законодавчих і регламентуючих документів України, а також — на підставі новітніх досягнень науки й техніки, — стверджує Віктор Шмідт. Йому важко не повірити. Адже інвестиційні зобов’язання з цього проекту становлять понад 100 млн. євро. І під «що-небудь» серйозні бізнесмени такі гроші не надають. До речі, екологічна чистота проекту й «безвідкатність» коштів — дві основні вимоги Міжнародної фінансової організації «Солев» — основного інвестора будівництва.

Технологія, яку використовують у проектних рішеннях, є унікальною, екологічно чистою, вона має технічно прогресивний характер, робить внесок у світову практику створення альтернативних джерел енергоносіїв і енергії. Основний елемент технологічного ланцюга — реактор-газифікатор, усередині якого створено умови відновної реакції, дисоціації хімічних сполук при повному високотемпературному піролізі (2500 — 3000 град. С).

Як сировину можна використовувати практично всі види відходів без обмежень за вихідною вологістю, що робить цю технологію універсальною і підвищує її рентабельність. Комплекс дає змогу переробити на товарну продукцію і рідкі, і тверді відходи, всі марки вугілля, сланці, важкі нафто- і вуглеводневі сполуки, гумотехнічні вироби, органіку. А також — шлами і відходи гірничодобувних і гірничо-збагачувальних підприємств, відходи металургійної промисловості. Передбачено також резервні джерела сировинного забезпечення. Це можуть бути, окрім зазначеного вугілля, і відходи шахтно-вугільних, сільськогосподарських підприємств, виробництв, муніципальних комунальних підприємств, станцій сільськогосподарських добрив, отрутохімікатів і навіть мулові осади станцій очищення води. (Тут одразу в пам’яті спливає хоч раз почутий запах від переповнених очисних споруд у багатьох населених пунктах України.)

Уже через три-чотири роки на Кіровоградщині сміття, яке складатиметься із паперу, картону, харчових відходів, шкіри, гуми, текстилю, полімерних матеріалів, скла й іншого мотлоху, може стати дефіцитом. У хід підуть навіть кості, деревина, листя й садові відходи, каміння, кераміка. Це, звичайно, більше схоже на фантастику. Але запропоновані наукові технології, які використовуються у проекті, підтверджують викладене.

Як стверджують автори комплексу, всі виробничі лінії й агрегати, його складові, апробовані на виробництвах. Вони повністю виправдали себе в складі технологічних рішень різних галузей вітчизняної та зарубіжної промисловості: металургії, автономної енергетики, авіаційної промисловості тощо. Сьогодні, після успішної презентації й за очевидної підтримки проекту керівництвом області й органами місцевого самоврядування з’явилася надія на його реальне втілення в життя.

Запропонований заводський комплекс, переробляючи вторинну сировину, забезпечує повну екологічну безпеку виробництва, стовідсоткову переробку відходів і виробляє у промислових обсягах високоліквідну товарну продукцію. А це насамперед — теплова й електрична енергія, синтез-газ (аналог пропан-бутану), концентрати кольорових і чорних металів, інертні шлаки. Відходами такого виробництва може бути тільки дуже незначна кількість речовин і елементів, які не прореагували у процесах виробництв. Але в технологічних схемах передбачено 100-відсоткову циркуляцію сировини до повної її переробки, а також повну деструкцію токсичних речовин.

— Всі ці речовини належать до малоліквідних або неліквідних відходів і практично не утилізуються, — підкреслює голова облдержадміністрації Василь Моцний. — Але ми розуміємо, що неуважність до них зовсім невиправдана. Це не може нас не турбувати. Ні з погляду екологічних проблем, ні з погляду можливості залучити в область більші інвестиційні внески, одержати нові робочі місця, додаткові доходи в обласний бюджет, частково вирішити енергозабезпечення.

До речі, на стадії будівництва виробничого комбінату з переробки твердих побутових і промислових відходів (АТК ТППВ «Олександрія-500») передбачається забезпечити зайнятість 400, а під час експлуатації підприємства — близько 700 чоловік, переважно місцевих жителів. Обсяг переробленого ним за рік сміття буде більш ніж вражаючий — до п’ятисот тисяч тонн. Термін експлуатації комбінату розраховано не менш як на 30 років.

Сподіватимемося, що за допомогою таких заводів світ навколо нас стане чистішим.

На знімку: голова облдержадміністрації Василь Моцний (ліворуч) і експерт ЮНЕСКО з питань архітектури й будівництва в країнах СНД Віктор Шмідт під час презентації проекту.

Фото автора.