Знову обрали «не такого» великого. Переголосуємо?

Як ви, шановні читачі, вважаєте: якою найважливішою проблемою переймаються нині деякі народні обранці? Інфляцією, падінням курсу долара, безробіттям? Помиляєтесь: представники фракції «НУ—НС» вимагають негайно створити тимчасову слідчу комісію для розслідування начебто маніпуляцій з... голосами телеглядачів, які в телепроекті «Великі українці» віддали першість князю Ярославу Мудрому. І вимагають переголосування, вважаючи, що великим мав стати Степан Бандера...

То й що, що переголосування не передбачене законом, тобто форматом телепрограми? Ярослав Мудрий — «не той» великий, який мав би задовольнити симпатії окремих політичних сил, то чому б не переголосувати?

Народні депутати заявили про переголосування після того, як шеф-редактор програми Вахтанг Кіпіані звинуватив Дмитра Табачника, а водночас і Партію регіонів, членом якої він є, в організації масової фальсифікації голосування з метою не допустити перемоги лідера українських націоналістів Степана Бандери. Знову заговорили про новий «сервер», «вкинуті» голоси, за які «певна політична сила» заплатила, «ківаловщину». Цілком серйозно пропонується перевірити телефонні номери, з яких здійснювалися масові дзвінки з голосами «за». Якщо дані підтвердяться, то результати переглянуть...

Одне слово, маленькі українці обрали «не того» великого українця. А коли б великим назвали Степана Бандеру, то хіба не було б так само? Хіба мало громадян України не вважають Бандеру героєм свого «роману!» Боюсь, що якби «великим» став будь-хто із запропонованих кандидатів, то знайшлися б ті, хто вважав би голосування неправильним.

Переглядаючи інформацію на тему скандалу щодо «Великих українців» у ЗМІ, помітила: найчастіше зустрічається словосполучення «політичне замовлення», і вживають його переважно політики. Хіба не дивно, адже йдеться лише про телевізійне шоу, де можливий будь-який результат? Утім, політиків можна зрозуміти: жоден з нині діючих, а також, наскільки я пам’ятаю, колишніх, не потрапив у списки для обговорення.

Свого часу авторка цих рядків стежила за перебігом такої само програми на німецькому телебаченні. Там до списку великих телеглядачі внесли всіх без винятку канцлерів Німеччини, чимало політиків, котрі діяли упродовж усієї її історії, і нинішніх. Але ніхто не вимагав переголосування, коли серед лідерів були названі також одіозні особи. В Україні безневинне шоу скаламутило й без того неспокійне суспільство. Чи не тому, що, за словами письменника Віталія Коротича, такий вибір народу — «справжній ляпас» українським політикам? Ляпас то ляпас, але й діагноз, який наше вочевидь хворе суспільство саме собі встановило...

З’ясовується, і в цьому деякі українські політики вбачають «підступи». І навіть пов’язують їх з... підсумками голосування за «Великих українців»: ніби це — спроба зробити російську топ-десятку схожу на українську. Тож зрозуміло, який буде результат, мовляв, які там дві країни? Ми — братні народи зі спільною історією і культурою. І доходять висновку: «У Росії з цього проекту не роблять шоу. Бо коли назвуть ім’я великого росіянина, то це буде друга серія для нас, де ми повинні розуміти, що України немає і ніколи не буде».