Дев’ять років на «пакування бушлатів»

Дев’ять років на «пакування бушлатів»

Глава держави також доручив уряду протягом двох місяців комплексно оцінити наслідки «квартирування» ЧФ РФ у Криму та вжити заходів із завершення договірно-правового оформлення морської ділянки державного кордону між Україною і Росією в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці. Крім того, Президент та РНБО зобов’язують Кабмін розробити й затвердити до 1 жовтня комплекс заходів, спрямованих на забезпечення адекватного реагування на сучасні загрози національній безпеці України з моря.

Здавалось би, все логічно. Нарешті українська влада прокинулася і натякнула сусідам, що 2017 рік не за «дев’ятим валом» і час орендарям «пакувати речі» для звільнення тимчасово найнятого «приміщення». Тим паче що цього вимагає Конституція України. На жаль, наші «добрі» сусіди користуються іншою логікою, якщо те, що вони заявляють, можна визначити цим науковим поняттям.

Ще у квітні, після зустрічі міністрів закордонних справ України і Росії, на якій пан Огризко передав колезі проект меморандуму про етапи і порядок виведення військових формувань ЧФ РФ з території України, російський МЗС заявив: «Українській стороні було сказано, що в Москві розглянуть цей документ, однак обговорення цієї теми не є для нас актуальним...»

Досить дивна заява як для стратегічного партнера, хоча й прогнозована як для претендента на імперську зверхність. Хто б сумнівався, що для офіційної Москви є актуальнішою «важливість розв’язання практичних питань, пов’язаних із забезпеченням умов, необхідних для повноцінного функціонування ЧФ і його перебування на території України».

З’ясовується, нахабності, навіть під прикриттям дипломатичних словес, меж немає. Які ще умови потрібні для повноцінного функціонування іноземних військових формувань, після того як вони привласнили все, куди «долетіла безкозирка»? Хіба що скинути в море десанти «Студентського братства», які наважуються протестами мозолити очі «доблесного» російського моряцтва.

І вже зовсім знахабніли в сусідній столиці після рішення РНБО, указу Президента та готовності уряду «робити необхідні кроки». Хай би Зюганов собі волав про «антиросійську політику» офіційного Києва, що «потурає американським глобалістам і вкрай загострює відносини не тільки з Росією, а й у цілому обстановку в Європі (! — Авт.)». На чому ще винахідливий комуніст може обтруситися від нафталіну, як не на словесній боротьбі з «наймитами американського імперіалізму»? Чим ще можуть скористатися ідейні однодумці Юрія Лужкова з Держдуми, як не погрозами «відчикрижити Крим від України за те, що «наших» хочуть додому відправити»? Одне слово, хай би собі маргінес вимахував дерев’яною шаблею.

Ні, цього гарантам нашої безпеки виявилося замало для «упокорення впертих хохлів». У цілком офіційній заяві Департаменту інформації й преси МЗС РФ офіційна Москва конкретно «показує зуби»: «Ухвалення указу..., причому з незрозумілою для нас поспішністю, звичайно ж, не сприятиме зміцненню атмосфери довіри між Росією й Україною і може негативно позначитися на переговорному процесі з Чорноморського флоту». Але, врешті, обурює навіть не ця заява, хіба мало ми їх начиталися тільки останнім часом? Великі «специ» з питань національної безпеки й оборони на кшталт наших специфічних в патріотичному сенсі вітчизняних політиків також «не доганяють» «незрозумілої поспішності» з підготовки виведення ЧФ з України. Очевидно, усвідомлення власної політичної величі позбавляє не тільки самооцінки, а й заважає їм подивитися в календар і прикинути, що флот — це не портфель, який можна винести з сесійної зали «одним махом».

Між іншим, відомство пана Лаврова грізно нагадує, що угоди про тимчасове перебування їхнього флоту на території України автоматично пролонгуватимуться, якщо одна із сторін не пізніше ніж за рік до визначеного часу, письмово не попередить іншу сторону про припинення терміну їх дії. Кумедна грізність. Зверніть увагу, панове: і рішення РНБО, і указ Президента належать не до «усної народної творчості». Вони виписані на папері із зрозумілою чіткістю, до того ж із часовим запасом на репетицію «Прощання слов’янки».

Президент створив групу, щоб запустити проект «Одеса—Броди» до Європи

Сьогодні учасники Енергетичного форуму в Києві мають намір розглянути питання формування відкритого Балто-Чорноморсько-Каспійського енерготранзитного співтовариства. Про це напередодні, відкриваючи зустріч бізнес-делегацій, повідомив Президент України Віктор Ющенко. «Головна мета цього амбітного політико-економічного проекту — підвищення надійності транзитного постачання енергоносіїв від виробника до споживача і підвищення прозорості політики енергопостачання до Європи», — пояснив він.

А на прес-конференції після закінчення двосторонніх переговорів журналістів насамперед цікавили перспективи проекту «Одеса—Броди—Гданськ—Плоцьк», оскільки в четвер Президент Віктор Ющенко підписав указ про створення робочої групи з переведення роботи нафтопроводу «Одеса—Броди» в аверсний режим. Поки що, як і прогнозував «Голос України», про якісь прориви говорити зарано, і це питання продовжать обговорювати сьогодні в широкому колі в рамках Енергетичного саміту.

На запитання до Віктора Ющенка про те, коли ж «Одеса—Броди» запрацює в аверсі, Президент відповів, що «це питання перебуває в технічній площині». У свою чергу, у відповідь на конкретне запитання, скільки нафти готовий поставити Азербайджан для того, щоб запустити «Одесу—Броди», Ільхам Алієв відповів: «Обговорення набуває конкретнішого характеру». І розповів про те, що новий нещодавно відкритий термінал у Грузії може бути однією з ланок цього нафтового коридору. Президент Азербайджану пообіцяв, що до початку липня робочі групи представлять конкретні пропозиції технічного й економічного характеру. Крім того, як з’ясувалося, Баку бачить свою участь у цьому проекті не тільки як постачальника нафти. Азербайджан хотів би також брати участь у переробці нафти і дистриб’юції. «Ми дивимося на це в широкому форматі», — наголосив Ільхам Алієв, додавши, що політичну підтримку «Одесі—Бродам» уже забезпечили. Залишилося погодити технічні й економічні питання. Що триває вже не перший і не другий рік...

У місті опечатано всі котельні. Сталося це через заборгованість комунального підприємства «Донецькміськтепломережа» перед компанією «Газ України».

У свою чергу перший заступник директора КП «Донецькміськтепломережа» Олександр Семченко зазначив, що багато в чому тепломережа залежить від оплати громадян. Але їхні платежі залишають бажати кращого. Борг у розмірі 100 млн. грн. приблизно співвідноситься з сумою заборгованості населення, цитує О. Семченка УНІАН. «У квітні і травні ми не збільшували борг по газу, і платежі були нормальні. Але борги, які ми накопичили з початку жовтня 2007 року, великі — більше 100 млн. грн., а ті краплі, які місто за боргами платить, «Газ України» не влаштовує», — констатував перший заступник директора «Донецькміськтепломережі».