Голос України - Постійним був лише процес руйнації

Місто Сміла славне не тільки історичним минулим. Донедавна тут був один із флагманів електронної промисловості колишнього СРСР — Смілянський радіоприладний завод (нині — «Оризон»). Але, як у серії одеських анекдотів, час минає, час змінюється. І сьогодні на місці промислового велета може постати руїна. Чому? І де вихід із ситуації, що склалася? Про це наша розмова зі смілянським міським головою Андрієм КОЛЕСНИКОМ.

— Андрію Валерійовичу, що значить «Оризон» для Сміли?

— У минулому це підприємство — одне з найбільших в СРСР. Й досі підводні човни, напевне, обладнані навігаційними приладами, виготовленими у нас. А люди пам’ятають телевізори «Оризон». Третину міської інфраструктури створено під час будівництва цього велета.

— Скільки на «Оризоні» працювало робітників?

— У кращі часи — до сімнадцяти тисяч. Коли підприємство зупинилося, місто зазнало великих втрат. Постійним був лише процес руйнації. А те, що відбувалося останніми роками, — це просто жах! Там можна знімати фільми про наслідки ядерної війни або Чорнобильської катастрофи. Розібрані корпуси, вирізане обладнання і... нещасні люди, які за інерцією ходять туди нібито на роботу, отримуючи копійки й чекаючи, що колись воно запрацює.

— А коли почався процес входження інвестора на підприємство? Що то за мирова угода?

— У 2005 році підприємства з корпорації «Столиця», а саме — мале підприємство «Творча майстерня «Вісак» та товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак-Оризон», заявили про свої інвестиційні проекти. Після входження інвесторів ми покладали великі надії на те, що підприємство почне відроджуватися.

— Хто був ініціатором підписання цієї угоди?

— Напевне, Міністерство промислової політики і тодішнє керівництво заводу. Вони намагалися залучити на виробництво хоч якісь кошти. Мирова угода формально влаштовувала усіх: інвестор зобов’язувався створити тисячі робочих місць, був прийнятий графік їх введення. Передбачалося вкладення інвестором 14,5 мільйона євро власних коштів для розвитку виробництва та 24 мільйони додатково залучених. Відповідно до мирової угоди нині мали запрацювати не менше восьми виробничих підрозділів, створених інвестором, а з урахуванням додаткових інвестицій продукцію повинні були давати майже шістнадцять виробництв. Тобто щоквартально ми мали перерізати стрічку і відкривати нове виробництво. На жаль, на підприємстві не те що не створено нові робочі місця, а й скорочено ті, які були. Жодного інвестиційного зобов’язання інвестори на цей час не виконали. Такий ефект від мирової угоди.

— Одначе хтось же має контролювати хід виконання мирової угоди...

— У Міністерства промислової політики немає часу або бажання контролювати стан виконання умов мирової угоди на ДП «Машинобудівний завод «Оризон». Фонд державного майна України теж відхрестився від цього підприємства. Прокуратура наглядає, але не втручається. А в місцевого самоврядування, на жаль, обмежені повноваження у контролі за роботою державних підприємств. І ні тоді, ні зараз цих повноважень нам ніхто не делегував.

— А що означає наказ Міністерства промислової політики про ліквідацію державного підприємства «Машинобудівний завод «Оризон»?

— На щастя, ще не наказ, а лише проект. І звернення до нас, щоб ми з ним погодилися. Я — противник ліквідації виробництва. Бо вважаю: підприємство, яке перебуває під дією мирової угоди, не можна ліквідовувати. Наслідком мирової угоди має бути: по-перше, відкриття нових робочих місць на переданих виробничих площах, по-друге, відновлення платоспроможності державного підприємства. І ще одне. Державне підприємство «Машинобудівний завод «Оризон» залишається найбільшим — за виробничим майданчиком — підприємством. Після його ліквідації держава втратить контроль за розпродажем приміщень, за здаванням на металобрухт устаткування. Фактично це буде безконтрольне руйнування.

— А мирова угода передбачає заміну інвестора, якщо він не впорався зі своїми обов’язками?

— Є чинне законодавство, що передбачає з боку держави адекватні заходи реагування, в тому числі й ті, про які ви запитуєте.

— Який вихід із ситуації, що склалася?

— Передусім має негайно втрутитися Міністерство промислової політики і перевірити виконання всіх складових мирової угоди. І якщо перевірка покаже, що інвестор не виконує зобов’язання, то варто скасувати її дію, знайти такого інвестора, який зможе відродити виробництво. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб створювалися робочі місця, щоб працювала економіка міста, а від цього буде розвиватися і його соціальна структура. Ліквідація цього підприємства може лише посилити проблеми, які існують: молодіжні, соціальні.

Сміла — один з найзабезпеченіших трудовими ресурсами регіонів. Це, до речі, додатковий козир для залучення відповідального інвестора — у нас є кому працювати, і люди ще не втратили надію повернутися працювати на «Оризон».

Розмову вів Володимир КОРОЛЮК.