Голос України - Радісний шок

Футбол. Євро-2008. Фінальний турнір. Австрія і Швейцарія. Матчі 1/4 фіналу.

20 червня. Хорватія—Туреччина. 1:1 (пенальті — 1:3). Відень. «Ернст Гаппель». Арбітр — Роберто Розетті (Італія). Голи: Класнич, 120 — Шентюрк, 120+1. Післяматчеві пенальті реалізували: Срна — Туран, Шентюрк, Алтинтоп; не реалізували — Модрич, Ракитич, Петрич.

21 червня. Нідерланди—Росія. 1:3. Базель. «Сант-Якоб». Арбітр — Любош Міхел (Словаччина). Голи: Ністелрой, 86 — Павлюченко, 56, Торбінський, 112, Аршавін, 116.

22 червня. Іспанія—Італія. 0:0 (пенальті — 4:2). Відень. «Ернст Гаппель». Арбітр — Герберт Фандель (Німеччина). Післяматчеві пенальті реалізували: Вілья, Касорла, Сенна, Фабрагас — Гроссо, Каморанезі; не реалізували: Гуїса — Де Россі, Ді Натале.

Майже тиждень тому я декілька днів перебував у Німеччині, тож у мене склалося враження, що Євро-2008 відбувається в цій країні, а не в Австрії та Швейцарії. Всюди реклама і товари з емблемою цієї події. На площах великих і малих міст встановлено великі екрани спеціально для футбольних телетрансляцій. Можна сидіти за столиком, пити пиво і насолоджуватися футбольним фестивалем.

Телеканали ведуть не лише прямі покази матчів, а й збирають у своїх студіях авторитетних фахівців. Як і на чемпіонаті світу-2006, котрий приймала Німеччина, — всі знайомі обличчя. І найколоритніша постать серед них колишній гравець бундестіму і клубу «Гамбург» Гюнтер Нетцер, котрий тепер дуже популярний коментатор.

А минулої суботи доля мене закинула до Москви. Спостерігав трансляцію матчу Нідерланди—Росія по телевізору в номері готелю, що на вулиці Новослободській. Либонь, як і ви, був схвильований результатом і грою російських футболістів. Минуло декілька хвилин після завершення зустрічі. І через відкритий балкон почув якийсь незрозумілий шум, який зростав невпинно. Вийшов на вулицю і був буквально приголомшений. Повз мене проїжджали автомобілі з молоддю. У руках прапори, галас неймовірний. Незнайомі люди ставали мов рідні: обнімалися, цілувалися, танцювали, плакали, сміялися, пили шампанське. Про салюти вже не кажу.

На вулиці Москви того вечора, щоб відсвяткувати перемогу своєї збірної, вийшли п’ятсот тисяч (!) людей, котрі перебували в стані радісного шоку. Такого, зізнаюся, не бачив ніколи. Кажуть, що подібні вияви любові до своїх футболістів пройшли від Калінінграда до Камчатки, незважаючи на безліч часових поясів, в яких перебуває Росія. Країна гуляла цілу ніч.

Ну а тепер про те, що буде далі на Євро-2008. Завтра в Базелі у першому півфіналі зійдуться Німеччина і Туреччина, а наступного дня у Відні — поєдинок Росія—Іспанія.