Голос України - Симптоми за «всіма азимутами»

Людину з роздвоєною психікою ставлять на облік у психдиспансері. Шизофренія, стверджують фахівці, не виліковується, проте можна контролювати стан пацієнта, щоб не виникало тяжких загострень або, за потреби, коли хворий загрожує оточуючим, ізолювати його в стінах палати — під наглядом спеціально навченого медперсоналу.

На жаль, симптоми роздвоєння спостерігаються не тільки в клієнтів психіатрів. Політична шизофренія далебі небезпечніша річ, бо не її носіїв, а самі вони намагаються одягнути в гамівну сорочку не нещасного Івана Івановича, який, одночасно відчуваючи себе Барклаєм де Толлі і Наполеоном, розпочинає баталію, а цілі народи. Власні, а то й сусідні. Прояви цієї недуги останнім часом так почастішали, що мимоволі озираєшся в пошуках санітарів...

Московські політики — до їхніх офіційних зверхників включно — не розпізнають Україну як самостійний суб’єкт геополітичної карти. Так собі щось невиразне, зшите зі шматків кинутої з барського плеча окраїни, що надумала відвертати носа від метрополії. Паралельно у російській столиці демонструють добру обізнаність у тексті нашої Декларації про незалежність і навіть цитують положення, де визначається статус держави. Мовляв, такі то ви, «нєзалєжніки»: обіцяли позаблоковість, а самі лижі до Брюсселя гострите.

На недавній міжнародній конференції в Афінах екс-секретар Ради безпеки РФ, академік РАН і депутат Держдуми за сумісництвом Андрій Кокошин навіть до європейської спільноти апелював по допомогу: дивіться, збереження нейтрального статусу України, заявленого в її Декларації, відповідає не тільки інтересам російського та українського народів (як завжди, кремлівські політики краще знають, що нам корисне, а що завдасть неймовірної шкоди нерозумному братньому організму), а й усієї Європи. Дограєтесь ви з Україною, бо «зараз Росія набагато сильніша, ніж ще п’ять—сім років тому, у неї є друзі й партнери у світовій політиці «за всіма азимутами»... Якщо тили підперті партнерами-друзями, то чого боятися розширення НАТО? Якщо «Росія здатна гідно відповісти», чому тоді так шантажують дрібно, наче справді збираються за французьким «азимутом» приєднати до себе Рив’єру?

Вболіваючи за нейтральну цнотливість сусідки, у Кремлі вважають неприємним «сюрпризом» попередження Києва, що Чорноморський флот має в 2017 покинути «позаблокову» територію. Виступаючи гарантом безпеки, там плекають надії на приростання земель українським Півднем і Сходом. Навіть маленьку Тузлу «гарантовано» обіцяли «зігріти» бомбою — одне слово, повний «азимутичний» діагноз вимальовується в наших партнерів.

І вже зовсім медичне на вигляд звернення МЗС РФ до ООН, ПАРЄ й ОБСЄ, аби ті присоромили й осудили офіційну владу України за вшановування ветеранів ОУН-УПА і присвоєння звання Героя генералу Шухевичу, бо це завдає моральних страждань російським патріотам(!), збитків «добросусідському, дружньому характеру російсько-українських відносин». Після такого втручання в чужі справи, та ще країні, де в національні герої обирають тирана Сталіна, звичайно, важко навіть усім нащадкам Бандери-Шухевича зіпсувати «добросусідський характер» між нашими державами. Дружні відносини не мають хворобливих симптомів...