Голос України - «Живемо, як на війні — від вибухів і сирен діти здригаються уві сні...»

«Один довгий сигнал — попереджувальний, два довгі — бойові, три короткі — відбій. Небезпечна зона розлітання осколків становить 300 метрів. Просимо дотримуватися заходів безпеки після надходження таких сигналів».

Три-чотири дні на тиждень прикордонне село Пороги на Вінниччині здригається від вибухів у гранітно-щебеневому кар’єрі на правому молдовському березі Дністра. АТ «Сороцький кар’єр» Республіки Молдова — саме навпроти нашого села. Попередженням, фрагмент якого згадується вище, адміністрація кар’єру зняла з себе всю відповідальність за можливі непередбачувані наслідки своєї діяльності.

— Від вибухів у нас у сільраді геть двері в шафах самі відчиняються, — каже секретар сільради Валентина Левицька. — Та будинок сільради далеко від берега, а школа й дитсадок зовсім поряд. Не всі дітки можуть заснути під таку канонаду. Вихователі кажуть, деякі здригаються уві сні від сирен і гурткоту...

— Папка уже тріщить від листування з молдованами, — веде далі пані Валентина. — Це тільки ті документи, що зібрали тепер, за роки незалежності. Бо проблема, як кажуть, з бородою. Вона тягнеться ще з 1970-х років. Але жодного разу на державному рівні ніхто так і не підступився до її вирішення. Місцевій владі не під силу міждержавні проблеми. Так і живемо...

Про найбільш небезпечний період в історії села, пов’язаний з цим постійно діючим «вулканом», дотепер згадують люди старшого покоління. «Походіть по селу, попитайте в людей, як тоді каміння летіло через Дністер на наші голови, — каже одна з жінок. — Це зараз кар’єр заглибився в землю, а тоді все було, як на долоні. Там тільки гримне, а до нас каміння летить. Кому на дах упало і побило, у того вікна без шибок залишилися. На вулиці, що йде до річки, мали бути хати, але там люди не захотіли жити. Догадайтеся, чому?»

Згадують в Порогах і про те, як після таких «бомбардувань» голова сільради складав списки потерпілих і передавав їх начальству кар’єру. «Раз чи два молдовани зреагували — шклили вікна, міняли покрівлю. А далі...»

Тепер, на щастя, каміння не долітає, зате пилюка допікає, як і раніше. «Як тільки чую сирену, бігом знімаю з шнурків прання, — продовжує співрозмовниця. — Бо такий стовп сунеться після того, хоч протигаз натягуй на голову. Особливо, коли вітер у наш бік...»

Наприкінці минулого року кар’єр несподівано замовк. «Це аж ніяк не було пов’язано з нашими листами до молдован, — уточнює секретар сільради Валентина Левицька. — Як ми дізналися, сусідів дістали економічні труднощі. Очевидно, не стало грошей на продовження розробки кар’єру. Ми тоді аж перехрестилися. В селі так тихо стало — хоч мак сій...»

Насолоджувалися тишею недовго. Цьогоріч молдовани відновили видобуток щебеню. На письмове прохання сільського голови Олега Івасенка відшкодувати бодай частину збитків, наприклад, відремонтувати дитсадок, у стіні якого утворилася тріщина, з правого берега відповіли, що претензії українців безпідставні. Сусіди написали, що шкода від роботи кар’єру менша, ніж від... радіації в Україні.

Цитую: «Гранітно-щебеневий кар’єр у селі Косоуци Сороцького району Молдови екологічно безпечніший, ніж кар’єри в Україні, в тому числі у Вінницькій області. А показник радіоактивності в Україні вищий, ніж у Молдові».

Згадується у відповіді й про сейсмічні дослідження. «З їх результатами можете ознайомитися в нас», — пишуть молдовани. Нагадують, що розробка кар’єру проводиться з 1970 року на підставі технічного проекту, погодженого з гірничо-технічною інспекцією, екологічними і санітарними службами, з дотриманням усіх норм і правил, що діють на території Республіки Молдова.

У відповіді йдеться про те, що сільську раду Порогів систематично зазделегідь повідомляють про час проведення вибухових робіт.

— Ми справді час від часу отримуємо такі повідомлення, — каже секретар сільради. — Буває, ті листи надходять уже після того, як канонада відгриміла. Але навіть якщо вони доставлені вчасно, що нам з того? Не будеш же хату за кутки тримати, щоб не розвалилася...

На доповнення, дирекція кар’єру надіслала у Пороги роз’яснення, що саме означають сигнали сирени, які лунають на правому березі.

— Живемо, як на війні, — продовжує В. Левицька. — І нікому до цього нема діла. Молдовани подали бумагу і вмили руки. Навіть як щось, борони Боже, станеться, скажуть: ми ж попереджали.

Втім, депутати Ямпільської райради таки розглянули питання про заподіяння шкоди територіальній громаді від розробки кар’єру на правому березі Дністра.

Депутатська комісія з питань охорони довкілля Ямпільської райради визнала претензії жителів прикордонного села обгрунтованими і винесла питання на розгляд сесії. Депутати звернулися до Вінницької облдержадміністрації й облради з проханням допомогти кваліфіковано встановити рівень загрози кар’єру сусідньої держави територіальній громаді села Пороги. Таке само звернення вони надіслали ще до трьох структур — обласного управління МНС, управління охорони навколишнього природного середовища та обласної санепідемстанції.

Олександр Кириленко, заступник голови Ямпільської районної ради:

— Проблема не нова і починалася не при нас, але ж повинен хтось, зрештою, дати кваліфіковану оцінку ситуації і сказати про це людям. Тому ми просимо названі вище структури дати доручення фахівцям детально перевірити, чи справді робота кар’єру шкодить людям і довкіллю. Вибухи на правому березі чути і тепер. Чи справді від них така шкода, про яку говорять у селі, нехай на це питання дадуть відповідь ті, хто компетентний у цьому. Бо ж якщо на моєму будинку, кажу для прикладу, тріщина, то не можу я списувати її на молдован. Від того, якими будуть результати досліджень, залежатимуть наші подальші дії.

Вінницька область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.