ХХІ століття — століття конкуренції за робочу силу

Працьовиті, освічені та неконфліктні українці цікавлять європейських роботодавців

Сьогодні тисячі молодих українців вирішують для себе питання: ким бути? Державна служба зайнятості настійно рекомендує вибирати робітничі спеціальності — токаря, слюсаря, будівельника. Мовляв, економіка країни має потребу в таких фахівцях, а роботодавці стають в чергу за дефіцитними кадрами. На жаль, молодь ніколи не горіла особливим бажанням одягти робочу спецівку, стверджує директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова. Не приваблює сучасних юнаків і дівчат низькі престиж і зарплата робітничих професій.

Як пом’якшити дисбаланс попиту та пропозицій на ринку праці, створити ефективну систему профорієнтації, підвищити рейтинг робітника — ці проблеми обговорювали в Києві на спільній нараді Державної служби зайнятості і Міністерства освіти та науки України.

Для того щоб зацікавити молодь робітничими професіями, що вкрай потрібні нашій економіці, необхідний конструктивний діалог з роботодавцями й інформаційні кампанії в засобах масової інформації, вважає директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький. За його словами, дієвим є працевлаштування молоді шляхом надання дотацій роботодавцям для створення робочих місць. На ці цілі в поточному році у Фонді загальнообов’язкового держстрахування на випадок безробіття передбачено 32 млн. грн.

Готується до запуску спільний проект Мінсоцпраці, служби зайнятості і Міносвіти — інформаційний термінал для школярів. Уже найближчим часом він прийде в усі українські школи. Учні зможуть одержати інформацію про професії, навчальні заклади, вакансії і пройти спеціальне тестування на профпридатність щодо обраної спеціальності.

Начальник департаменту профосвіти МОН Тимофій Десятов відзначає збільшення держзамовлення на робітничі спеціальності. Якщо торік потреба в нових підготовлених робочих кадрах становила трохи більше як 30 тисяч, то нинішнього року — 50.

І все-таки, за даними Інституту демографії і соцдосліджень, сьогодні людина з вищою освітою має рівень сукупного доходу в будь-якому варіанті більший, ніж громадянин без диплома. Та й умови праці у фахівця, котрий закінчив вуз, кращі, ніж у робітника. На переконання директора інституту, сьогодні в нас у країні немає проблеми безробіття, є проблема неконкурентних робочих місць.

Щоб не втратити свій трудовий потенціал остаточно, Україна повинна формувати психологію трудових мігрантів так, щоб вони хотіли повернутися на батьківщину. Щоб за будь-яких обставин не переривався зв’язок з домівкою.