Голос України - Ліки, які потрібні не лише ожидівцям...

Коли 16 липня минулого року на Львівщині між селами Ожидів та Закомар’я зійшли з колії 15 цистерн із жовтим фосфором, які прямували із Казахстану до Польщі, інцидент назвали ожидівською трагедією. А тодішній віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук з опалу навіть назвав її другим Чорнобилем.

Як згодом пояснили екологи постраждалим, жовтий фосфор страшний лише коли горить, а у звичайному стані він не шкідливий. Однак коли їдка біла хмара накрила 14 довколишніх сіл (а це 11 тисяч людей), було чого панікувати. До того ж вогонь ніяк не вдавалося загасити — не знали, як це робити! Тоді ж викликали казахів, які досить швидко навчили наших пожежників вправлятися із фосфорним вогнем, і потім всі разом збирали цей хімікат лопатами. Втомившись, лягали біля цистерн відпочивати. Так, казахи знали, коли одягти респіратори, а коли — зняти.

Наші ліквідатори, нахапавшись фосфорної пари, потрапляли до лікарні. Медики їх лікували «дитячими засобами», заразом проходячи «лікбез» і гортаючи медичну енциклопедію. А через кілька днів — практично всіх повиписували з дивними записами «гостре інгаляційне отруєння газами, димами та парами неуточненими». Напевно, уточнюють донині, бо у 22 ліквідаторів, які до цього дня стоять на диспансерному обліку, діагноз досі «плаває». І через це у людей немає довіри до висновків екологів сьогоднішніх: за результатами досліджень водних об’єктів та ґрунтів поблизу місця «фосфорної» катастрофи в Ожидові Буського району Львівської області, які проводила Державна екологічна інспекція, перевищень норм гранично допустимої концентрації фосфатів не виявлено.

Ярослав Гудима — бригадир з Бродівської дистанції колії, який одним з перших прибув на місце катастрофи, два тижні відлежав в реанімації. За чотири дні йому поставили 28 крапельниць, а потім виписали доліковуватися амбулаторно. Щоправда, отримав 5,5 тисячі гривень на лікування і путівку в Судак, за яку треба було заплатити дві тисячі гривень. (Півроку після аварії не працював — катастрофа серйозно підірвала здоров’я.) А за героїчний вчинок держава йому віддячила нагрудним знаком «Почесний працівник транспорту України». А цього року ні фінансової допомоги, ні пільгової путівки не отримав. Про нього просто забули. Дотепер не виплатили і страховки, яку, за його словами, він мав отримати протягом 30 днів з моменту травми.

Подібне ставлення відчули і всі ожидівці. Торік оздоровили 3155 дітей з територій, що зазнали впливу фосфору. Цьогоріч путівку запропонували тільки одній дитині. А кожен учитель торік отримав на оздоровлення від районної профспілки — по 20—25 гривень. Минулого року після аварії на проведення ліквідаційних робіт уряд виділив Ожидівській сільській раді 718 тисяч гривень. Чи достатньо цього? Адже до сьогодні людям дошкуляють головний біль, хронічна втома і сонливість.