По річці Уж приплив човен, стилізований під давньоруський, з нього на берег ступила княгиня Ольга. З цього театралізованого дійства розпочалося урочисте відкриття пам’ятника найвідомішій жінці слов’янської історії, визнаній святою через 30 років після смерті. Не всі в місті одразу сприйняли задум увічнити її образ. Важко знайти людину, яка не знала б літописної версії про те, що саме вона спалила древній Іскоростень, помстившись за вбитого древлянами чоловіка — князя Ігоря. Та потім коростенці дружно працювали над тим, щоб пам’ятник постав під крутою скелею біля самої води в мальовничому місці, яке давно відоме як купальня княгині Ольги. А під час відкриття говорили про те, що вона, прийнявши християнство, побудувала тут на згарищі церкву. Свого єдиного сина Святослава одружила з дочкою вбитого нею князя Мала, навернула внука князя Володимира на шлях віри, і той побажав бути християнином. Завдяки йому ми відзначаємо тепер 1020-ліття хрещення Київської Русі.
Автор пам’ятника рівноапостольній княгині Ользі Ігор Зарічний зазначив, що вирішив представити її не просто володаркою держави, а людиною, що поєднала жіночість, духовність і державність. Символ цього — лілія, яку княгиня тримає в руці.
Тепер високо на скелі стоїть у Коростені пам’ятник князю Малу, відкритий три роки тому, а під скелею біля річки — пам’ятник княгині Ользі.
На ідеї прощення акцентував увагу у своєму виступі голова ОДА Юрій Забела.
— Наша мета — прищепити молодому поколінню любов до історичного минулого краю, — підкреслив міський голова Володимир Москаленко. Пам’ятник освятив архієпископ Овруцький і Коростенський Віссаріон (на знімку).
Житомирська область.
Фото автора.