Голос України - Медсестра врятувала від вогню трьох людей

Медсестра поліклініки Рівненської обласної лікарні Галина Кондрашова врятувала життя трьом людям. Не на роботі як медик, а у свій вільний час, коли витягувала їх із полум’я.

...Лише близько першої години ночі, повкладавши спати дітей, Галина з подругою Оксаною могли поговорити про своє, жіноче. Але раптом вчуяли дим. Вийшли із хати і побачили, що через чотири домівки від їхньої — пожежа: стіни лизало полум’я, тріскався шифер. За всім цим спостерігала юрба — ніхто не наважувався навіть підійти близько. Тим часом подруги почали діяти: Оксана, яка прихопила із собою мобільний, викликала пожежників і «швидку», а Галя запитала в однієї з жінок (а це була донька господарів палаючої оселі), чи є хтось у хаті.

— Там тато і мама залишилися — вони інваліди, самі не вийдуть. А ось тут вони ночують, — показала донька на відчинене вікно.

Швидко оцінивши ситуацію, Галина Кондрашова підійшла до колодязя, вилила на себе відро води і полізла в задимлену кімнату. Господарка лежала непритомна на ліжку, самій Галині не вистачало сил, щоб витягти жінку. Попросила допомогти дочку. Та пробралася до кімнати і разом вони витягли жінку. Але з’явилась нова проблема: донька господарів залишилась у палаючій кімнаті — її ніби паралізувало від страху, не чула, що її кличуть, щоб рятувалась. Тоді Галина вдруге забралася в кімнату і силоміць потягнула шоковану жінку до рятівного вікна...

Коли утретє Галина повернулася до кімнати, побачила на підлозі дідуся, який благав:

— Допоможи, дитинко...

Але підняти старого тендітна Галина не мала сил. Розуміла, що дорога кожна хвилина — в диму можна задихнутися, та й палаючий будинок може завалитися.

— Візьміть мене за плечі двома руками, — благала чоловіка. Але той тримався однією рукою, бо був напівпаралізований — у нього не діяли рука і нога. Галина декілька разів вибиралася назовні, щоб вдихнути свіжого повітря, й поверталася назад — не могла кинути в біді немічного. Тягнула дідуся за руки, за сорочку і навіть за вуха, але сил не вистачало. Врешті, рвонула зі всієї сили і якось підтягла його на ліжко, що стояло біля вікна. Розуміючи, що самотужки його не витягне, але й не покине напризволяще, стала кликати на допомогу. Нарешті декілька чоловіків із юрби (схоже, совість прокинулась) відважилися допомогти.

Коли Галина вибралася з вогняного пекла, рвучи легені від кашлю, розмазуючи по обличчю сажу, з докором подивилась на чоловіків, що спостерігали за пожежею здалеку.

— Ніколи не гадала, що люди можуть спостерігати, не роблячи нічого, щоб допомогти людині, якій загрожує смерть, — оцінює тодішню ситуацію Галина Кондрашова. — Це для мене дуже страшне відкриття.

Коли після всього Галину відвели до сусіднього будинку, земля попливла у неї під ногами, і вона на порозі втратила свідомість. Вже не бачила, як приїхали пожежники, «швидка», — отямилася у реанімації Здолбунівської райлікарні. Розмовляла з лікарями спокійно, навіть жартувала. Лише коли до неї прийшли чоловік із сином, коли побачила рідний синів чубчик, миле личко, рученята, зрозуміла, на яку небезпеку себе наражала, і заплакала — не з жалю до себе, а зі страху, що син міг залишитися сиротою. А йому ж тільки сім років. Ось тоді вона виплакала все.

Чоловік Олександр спочатку дорікав: навіщо, мовляв, ризикувала, а потім став пишатися такою дружиною. А мама, приїхавши провідати у лікарню, сказала:

— Я знала, що ти так вчинила б, — і погладила доньку по руці.

Тетяна ЛЯШЕНКО,Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.

На знімку: Галина Кондрашова, яка під час пожежі врятувала життя трьом людям.

Фото Миколи КОЛОДЯЖНОГО.