Голос України - Атомна дружба Експерти закликають зосередитись виключно на економічній ефективності співробітництва

Засідання російсько-української підкомісії з питань атомної енергетики і ядерних матеріалів почалося вчора і триватиме сьогодні в Москві. Одним із головних питань стане укладання довгострокового контракту на постачання ядерного палива для українських АЕС після 2010 року.

Російська корпорація «ТВЕЛ» пропонує підписати новий документ, як і чинний, на 15 років. Однак Україна поки що не визначилася, на який термін хотіла б замовити паливо. Адже якщо її плани з будівництва власного заводу з фабрикації тепловидільних збірок (ТВЗ) справдяться, то вже в 2017 році країна зможе сама виробляти ядерне паливо і знизить потребу в його імпорті. З другого боку, вигідніше брати довгостроковий контракт, бо його умови привабливіші, ніж у середньострокового.

На користь 15-річного документа є ще кілька аргументів. Дотепер не ясно, чи вдасться американській компанії «Вестінгхаус» завершити сертифікацію свого палива для постачання з 2011 року на три блоки Південно-Української АЕС. Поки що американські збірки стоять в оточенні російських і експлуатуються в щадному режимі. Як вони поводитимуться за збільшення навантаження, не знає ніхто.

Тому ймовірність недозавантаження атомних станцій у разі технічних проблем з американськими збірками зберігається. Розв’язати цю проблему можна тільки з росіянами, і зробити це буде легше і дешевше в рамках довгострокових домовленостей. Крім того, до 2017 року в Україні мають з’явитися нові атомні потужності, тож роботи має вистачити всім — і «ТВЕЛу», й українському складальному підприємству.

Не варто забувати, що нове виробництво — це завжди ризики. Технологія випуску ядерного палива удосконалюється роками і потребує великих коштів. Відомо, що якість російських ТВЗ дуже висока: дотепер жоден замовник не висловлював стосовно нього претензій. Чого не скажеш про американське паливо для реакторів радянського зразка, від якого на користь російського уже відмовилися АЕС у Фінляндії та Чехії. А нещодавно Словаччина вирішила закуповувати ядерне паливо для своїх атомних станцій «Моховце» та «Богуніце» в російської компанії. У результаті останнього програшу американці почали замислюватися про закриття лінії з виробництва палива для реакторів ВВЕР-440. На думку деяких експертів, від аналогічного рішення щодо ТВЗ для ВВЕР-1000 їх врятував тільки контракт з українським «Енергоатомом» на 2011—2015 роки. Хоча, як зазначають фахівці, він і був укладений без будь-якого тендера, але українська компанія перестрахувалася і внесла в документ умову про обов’язкову сертифікацію американських збірок.

Ще одним напрямом співробітництва з росіянами є участь російських фірм у будівництві третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. За цей контракт на 4 млрд. євро російський «Атомбудекспорт» веде боротьбу не тільки з американською «Вестінгхаус», а й з південнокорейською KEPCO. Завершити відбір планували до 31 серпня. Однак конкурсній комісії довелося звернутися із запитом про додаткову інформацію від учасників.

Основна проблема виникла з пропозиціями фірм зі США і Південної Кореї. У зв’язку з цим терміни закінчення конкурсу заплановано перенести. Компанії можуть надати дані до 31 серпня, а переможця визначать не раніше середини вересня.

Чимало українських експертів упевнені, що будувати ХАЕС-3 і ХАЕС-4 потрібно на базі російського еволюційного проекту ВВЕР-1000, під який станція і проектувалася. Будівельна готовність третього блока становить 75 відсотків, другого — 28. У них уже вкладено 500—550 млн. дол. Практично повністю створено інфраструктуру для всіх чотирьох блоків у вигляді спецкорпусу, підземних трубопроводів, каналів підведення і відведення води, ставка-охолоджувача. Неабияким аспектом на користь можливого вибору ВВЕР-1000 є також повна відповідність російських реакторів українській нормативній документації, їхня відносна дешевина, наявність в Україні відповідної інфраструктури з поводження зі свіжим і відпрацьованим ядерним паливом, а також часовий фактор. Адже спорудження неросійських реакторів може потребувати розбирання вже існуючих будівельних конструкцій. На це, за оцінками фахівців, знадобиться щонайменше рік і до 200 млн. дол. У результаті під загрозою зриву опиниться виконання Енергетичної стратегії, що передбачає введення цих блоків у 2015 і 2016 роках. Утім, за нинішньої політичної ситуації можливо все...

Вл. інф.