Хочу негайно, хочу зараз...

В учорашніх випусках новин українські ЗМІ надали першість повідомленню з посиланням на україномовну «Німецьку хвилю» про те, що канцлер ФРН Ангела Меркель «наполягає на негайному наданні Грузії та Україні ПДЧ щодо членства в НАТО». Про це вона начебто заявила на прес-конференції за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Швеції.

Чимало агенцій помістили цю інформацію під заголовками: «Меркель наполягає на приєднанні України та Грузії до НАТО»; «Німецький канцлер твердить, що Грузію та Україну слід негайно приєднати до НАТО»; «Німеччина вже готова надати підтримку» і т. д., і т. п. Звернулася до першоджерела — «Німецької хвилі». Цитую: «Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель запевняє, що євроатлантичні прагнення Києва та Тбілісі знайдуть підтримку. Про це вона заявила напередодні візиту до Естонії та Литви, які наполягають на негайному наданні Україні та Грузії ПДЧ щодо НАТО». «Німецька хвиля» далі цитує пані Меркель: «Стосовно членства в НАТО на саміті в Бухаресті було ухвалене принципове рішення: Грузія та Україна стануть членами НАТО. І я завжди наголошувала, що ці країни мають самі вирішувати, чи хочуть вони до альянсу».

На бухарестському саміті НАТО у квітні ФРН не підтримала заявку Грузії та України щодо приєднання до ПДЧ. Нині з прем’єром Швеції, за словами Меркель, це питання теж обговорювалося: «... Безперечно, що наступний крок — це План дій щодо членства в НАТО. Це ще не членство в НАТО, але шлях у напрямку до нього... Я маю знову звернутися до бухарестського документа. Тоді всіма державами-членами НАТО було чітко зафіксовано, що Україна та Грузія будуть членами союзу. Така була моя позиція і позиція інших країн-учасниць».

Німецькі ЗМІ інформували про візит канцлера Меркель до Швеції. Але жодне з них не дійшло висновку про негайне приєднання Грузії та України ані до ПДЧ, ані до НАТО. Так, Меркель твердить, що Україна має бути в альянсі, але щоразу підкреслює: «Тоді, як її народ цього забажає», уникаючи визначення часових рамок приєднання. Як і цього разу. Але чи повідомила вона щось нове стосовно планів керівників нашої держави про вступ України до НАТО?

Тим часом криза на Кавказі переходить із воєнного в дипломатичний вимір. Першого вересня у Брюсселі відбудеться екстрений саміт країн ЄС. На ньому розглядатимуться питання, як підтримати демократичний уряд Грузії і які наслідки матиме криза для відносин ЄС і Росії. Розвиток подій тут залежатиме від того, чи Москва виконає положення «мирного плану з шести пунктів», зокрема вимогу вивести війська з Грузії.

Якими будуть рішення саміту — поки що важко сказати. Але передбачити можна. Бодай тому, що, приміром, глава французького МЗС Бернар Кушнер виключив можливість запровадження санкцій проти Росії. Оглядачі вважають, що вони можливі — в разі, якщо Москва й надалі ігноруватиме міжнародні зобов’язання. Зокрема, можуть бути призупинені переговори щодо нової базової угоди про співпрацю Росії та ЄС. Але більшість країн—членів ЄС усе-таки не готові здійснити щодо Росії певні радикальні кроки. А деякі фахівці, зокрема німецький експерт Геннінг Ріке в інтерв’ю радіо ББС навіть заявив, що «ні НАТО, ні ЄС не бажають бути заручниками уряду Саакашвілі». Така неоднозначна ситуація. Принаймні у країн—членів ЄС щодо конфлікту на Кавказі немає єдності. Деякі з них навіть дійшли висновку, що Росія розколола Європу.

На початку вересня у французькому Евіані плановано ще один саміт — «Україна — ЄС». Крім іншого, за заявами Президента Віктора Ющенка та глави МЗС Володимира Огризка, Україна очікує на початок переговорів зі спільнотою про безвізовий режим для наших громадян. Президент навіть висловив упевненість, що Україна «отримає той маяк», який даватиме перспективу членства в ЄС.

Чи знають наші очільники, що, навіть маючи всі необхідні документи для оформлення візи в країни ЄС, одержати її без проблем удається далеко не завжди? Тож «маяк» світить, але не всім...