Хто купить сап’янці «Тещам та свекрухам»?

Ось такі завзяті, умілі, працьовиті, співучі жінки з села Поташ Тальнівського району об’єдналися у фольклорний гурт, який так і назвали — «Тещі та свекрухи».

Керує самодіяльним мистецьким колективом закохана в українську народну пісню, в етнографію та історію ріднокраю Надія Олійник, директор місцевого Будинку культури. Разом зі своєю подругою сільським бібліотекарем Ольгою Мачуською надихають вони старших жінок згадати старовинні звичаї та обряди, дістати зі скринь бабусині празничні сорочки та корсети, щоб зробити собі свято. Та й не тільки собі. Бо слухати пісень під акомпанемент бубна, тріщоток, рубелів, калатців та інших підручних інструментів приходить весь Поташ. Люблять запрошувати «Тещ та свекрух» й сусідні села, райцентри. «Виступали наші «народні артистки» і в самому Києві», — хвалиться ансамблем Надія Іванівна.

У репертуарі Любові Островської, Ніни Кучеренко, Любові Олійник, Валентини Щербатюк та Варвари Куроп’ятник (на знімку — зліва направо) понад сто ліричних та жартівливих українських народних пісень. Є серед них найулюбленіші: «Ой через річку мостовую», «Осінь моя довгая», «Усі гори зеленіють» та «Ой піду я лугом». Крім співу, жінки показують на концертах побутові сценки, а також різні ремесла: як прясти, ткати, вишивати. «А от чоботи собі не можемо пошити, — бідкаються гуртом. — І купити нема за віщо. Може, як напишете в газеті, то знайдеться чийсь добрий зять, що придбає нам сап’янці? Такі, як у Кайдашихи були, — жовті та блискучі! А ми за це заспіваємо...»

Може, й справді знайдеться? Пишіть, охочі зробити цю добру справу, до «Сім’ї».