 |
 Чи Бубка «перестрибне» Ілліча?
11.09.08 Ліна КУЩ.
Із діячами комуністичного минулого на Донеччині пов’язано чимало топонімів: на їхню честь названо 29 населених пунктів. Ім’я Леніна у назвах площ і вулиць зустрічається 1350 разів. Популярними є вулиці Кірова (зустрічається 67 разів), Калініна (57 разів), Крупської (48 разів), Дзержинського (44 рази), Щорса (43 рази), Свердлова (48 разів), Постишева (35 разів), Комсомольська та Фрунзе (по 32 рази).
З ініціативою перейменувати проспект Ілліча на проспект Сергія Бубки виступив у Донецьку колишній спортивний тележурналіст, майстер спорту з фехтування Ігор Попков.
За словами активіста, розпочато збирання підписів під відповідним зверненням до міської влади. Проспект є однією із центральних магістралей міста, і, на думку колишнього спортсмена, існують щонайменше три причини для перейменування. По-перше, шестиразовий чемпіон світу, який встановив 35 світових рекордів, є гордістю шахтарської столиці і гідним прикладом для підростаючого покоління. (Справедливості заради варто відзначити, що народився Сергій Бубка в Луганську, але згодом разом із тренером переїхав до Донецька). По-друге, палац спорту «Дружба», де спортсмен тричі встановлював світові рекорди і де щороку проходить міжнародний турнір «Зірки жердини», розташований саме на проспекті Ілліча. «Жодне місто, крім Донецька, не може похвалитися трьома світовими рекордами Бубки на одній вулиці», — аргументує І. Попков. До речі, встановлений у Донецьку 1993 року рекорд для закритих приміщень — 6 метрів 15 сантиметрів — тримається ось уже 15 років.
Нарешті, останнім мотивом є ідеологічний. «Указ Президента України Віктора Ющенка пропонує перейменувати всі центральні вулиці, пов’язані із соціалістичним минулим, на вулиці з іменами національних героїв України: Бандери, Шухевича, Мазепи, Петлюри. Проспект Ілліча може стати проспектом Бандери. Але ніколи не стане, якщо ми перейменуємо його раніше на проспект Сергія Бубки. Бубка теж національний герой», — каже автор ідеї.
Міський голова Олександр Лук’янченко вперше почув про ініціативу від журналістів. «Якщо це перейменування — лише данина моді перейменовувати, то до цього я ставлюся негативно, — заявив міський голова. — Державні гроші і незручності для мешканців, особливо старшого покоління, і той безлад, який буде наявний, — це сьогодні не головне для міста завдання». «Якщо вже перейменовувати проспект Ілліча, то варто повернути йому стару назву — Макшосе», — такої думки мешканка міста Ольга Веретеннікова, яка згадала про «народну» назву магістралі, що з’єднує Донецьк і Макіївку.
В обласному центрі на площі біля центрального входу до регіонального спортивного комплексу «Олімпійський» уже встановлено пам’ятник Сергію Бубці. Про любов мешканців до свого земляка свідчить той факт, що пари молодят часто покладають квіти до постамента. Разом із тим сам світовий рекордсмен завжди ніяковів, коли його запитували про ставлення до такого прижиттєвого вшанування. Тож імовірно, що і від ідеї перейменування голова Національного Олімпійського комітету України буде не в захваті.
Варто додати, що в Донецьку вже є дві вулиці, названі іменами земляків за їх життя, — вулиця Юхима Звягільського та вулиця Валентина Ландика. Обидва народні депутати чимало зробили для розв’язання соціальних проблем виборців своїх округів. Однак, на відміну від випадку із проспектом Ілліча, йшлося не про перейменування, а про назви нових вулиць. Місцева влада загалом негативно ставиться до кампанії із масового перейменування вулиць, чиї назви пов’язані із радянським минулим, посилаючись на великі фінансові витрати. Хоча пропозицій щодо оновлення табличок вистачає. Наприклад, обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» давно наполягає на присвоєнні одній із центральних вулиць імені Василя Стуса — поета і правозахисника, який провів у Донецьку шкільні і студентські роки.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО. |
 |