 |
№ 180 (4430)
23 вересня 2008 рiк
| |
 |
|

 |
 |
Байки у дереві Леоніда Тимощука
23.09.08 Олександра ЮРКОВА.
— За мого дитинства не вистачало іграшок і я, знайшовши шмат дерева, вирізував з нього різні фігурки, — розповідає рівнянин Леонід Тимощук. —Батьки були проти, бо все я робив лівою рукою, а вони намагалися відучити мене від цього. Нині ж мені чималенько літ, а я так і залишився лівшою...
Але, працюючи столяром, Леонід Тимощук ненароком травмував свою лівицю — відрізав пальця. Отоді й справді на якийсь час затужив, що через це не зможе займатися різьбою по дереву. Проте згодом він призвичаївся вирізувати покаліченою рукою і під час традиційних «Музейних гостин» (таке свято народної творчості щороку проводить Рівненський краєзнавчий музей) він демонстрував людям свої чудові вироби.
Особливо подовгу затримувалися люди біля шахів, які різьбяр виготовив за історичними мотивами: у чорних кольорах — яничари, у білих — шахові фігури у вигляді козаків та козацької старшини. На цю роботу, признався майстер, пішов не один місяць. Вирізав шахи у вихідні та після роботи. Адже різьбяр, аби прогодувати сім’ю, змушений шукати підробітків столяром.
— Сам я невибагливий до одягу та їжі, — каже майстер. — Я вегетаріанець — споживаю вирощене на дачній ділянці, що поблизу села Городище неподалік Рівного. Саме тут й облаштована моя майстерня, бо у міській квартирі небагато місця. Тим паче що останнім часом до мого хобі додалося ще й виготовлення паркових фігур чималих розмірів, на які маю замовлення з Росії.
Попри нелегку долю, Леонід Тимощук має неабияке почуття гумору. Воно проявляється і в житті, і в його роботах. Леонід висміює негативні людські риси характеру і вчинки — виходять такі собі міні-байки у дереві. Навіть назви таких робіт говорять самі за себе «Жаба чавить» (про заздрісників), «Лицеміри» (два чоловіки дивляться з усмішкою один одному в очі, тримаючи при цьому за спиною палку і камінь за пазухою)... Є у колекції робота і про сільських хвесьок, які люблять розносити плітки від хати до хати... Таку колекцію можна розглядати подовгу — тут кожна деталь несе смислове навантаження.
— А з яким деревом любите працювати? — цікавлюсь у Леоніда Тимощука.
— Дрібні роботи виконую з груші, дерево тверде —вдається добиватися високої чистоти різьби, хоча й витрачаю більше часу. А ось більші за розміром роботи вирізаю з липи, — каже майстер.
Рівне. |
 |
 |

 |
 |

 |
 |
Народе мій, у твоїй правді — сила
У 1933 році середня тривалість життя чоловіків в Україні становила 7,3 року. Жінок — 10,9. Цифри переконують більше, ніж слова. За всю письмово зафіксовану історію людства, стверджує науковець...  |
 |

 |
 |
Читачі «Голосу України» розповідають:
«У нас на городі біля горіха є дві могилки. Тут поховані мої прадід і прабабуся. У 1933 році вони відмовилися їсти на користь своїх дітей, аби ті вижили. Моя мама вижила, але теж постраждала від...  |
 |

 |
 |
Скорбота без святотатства
Як відомо, президент Росії Дмитро Медведєв відмовився брати участь у жалобних заходах з нагоди 75-річчя Голодомору, бо побачив за ними не трагедію «братнього» народу, а політичні спекуляції нинішньої...  |
 |

 |
 |
Ціна життя — золоті сережки
Моя бабуся ніколи не купує борошно кілограмами. Тільки мішками. А її горище завжди мені нагадувало склад продовольчого магазину, тільки дуже затишний — із в’язками цибулі, розкладеними на деках...  |
 |

 |
 |
Пролежали вони недовго. Померли, хто де...
У мого прадіда Захара було одинадцятеро дітей, у його рідної сестри Палашки — п’ятеро. Жодного не залишилося.
 |
 |
|
 |
 |
|