Голос України - Музикознавці всього світу, єднайтесь!

У Києві відбувся міжнародний симпозіум «Наука про музику сьогодні: проблеми та перспективи».

Музику не лише виконують і слухають. Про неї говорять, пишуть статті та книжки, а наймудріші правителі за станом музики у своїй державі оцінюють стан самої держави.

Ідея зібрати у Києві тих, хто найкраще розуміється на музиці та навколомузичних проблемах, належала двом прекрасним та мудрим жінкам — професору Національної музичної академії України Олені Зінькевич та її петербурзькій колезі, професору Людмилі Ковнацькій. Свою ідею вони назвали «Наука про музику сьогодні: проблеми та перспективи», а до втілення її долучили директорію Міжнародного музикознавчого товариства (Іnternatіonal Musіcolоgіcal Socіety — ІMS).

У Києві захід такого високого рангу відбувся вперше. Музикознавці кількох десятків країн доповідали трьома мовами на вибір — англійською, німецькою або російською. А обговорювали найважливіще — життя в професії. Президент ІMS, професор Інсбрукського університету Тільман Зеебасс сорок років тому написав дисертацію про одну з фресок Софії Київської, де зображено музикантів, а на власні очі побачив її лише зараз. Проте він бачив багато іншого, на що схожа київська фреска, і про паралелі з чим київські дослідники могли і не здогадатися: константинопольський обеліск, палац Сан-Сусі та Китайський чайний будинок у Потсдамі, Сасанідська чаша у Парижі, Корона Костянтина Мономаха в Будапешті та Артукідська чаша в Інсбруку.

Протягом п’ятиденного симпозіуму складалося враження, що його учасники давно перетнули кордони і музичного мистецтва, і власних країн. Той самий Зеебасс зізнався, що для нього справжнім шоком було відкриття у 1980-х «східного музикознавства», обмеженого у виборі матеріалу, але саме через те глибшого і філософського.

На симпозіумі було кілька напрямів дискусії. Передусім — це відмінність сьогоднішнього музикознавства від учорашнього. Про причини кризи та власне бачення нових шляхів доповідали Ніна Герасимова-Персидська, Сергій Шип, Сергій Тишко (Україна), Доротея Бауманн (Швейцарія), Левон Акопян (Росія). Другий популярний напрям — музичне джерелознавство, відродження нотних рукописів, парадокси музичних текстів. Про це говорили Дінко Фабріс (Італія), Альваро Торренте (Іспанія), Герберт Шнайдер (Німеччина), Ольга Дигонська, Наталія Брагінська (Росія), Рудольф Раш (Нідерланди), Анрі Ванхюлст (Бельгія) та Лариса Івченко (Україна). Чудове фольклорне «тріо» склали Олена Мурзіна, Софія Грица та Олена Мироненко, які розповіли все про народну музику України та Молдови й отримали запрошення на конгрес фольклористів в Болгарію.

Згаданий Тільман Зеебасс дивувався, що українські музикознавці чомусь майже не їздять на західні конференції, не друкуються в зарубіжних збірках, хоч для цього вже немає перешкод. Можна сподіватися, що нинішній симпозіум допоможе нашим дослідникам стати сміливішими. А для початку довчити англійську мову.