на головну | пошук | контакти | передплата | оголошення
на русском языке
№ 181 (4431)
24 вересня 2008 рiк

«  Вересень 2008  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
РУБРИКАТОР

суспільство

Чому ми не можемо одержати свої квартири?

24.09.08  

Шановна редакціє!

Звертається до вас група колишніх і нині діючих офіцерів Міністерства внутрішніх справ у надії на вашу допомогу у відновленні справедливості.

Наші поневіряння, пов’язані з одержанням житла, тривають ось уже більш як сім років. У 2001 році Балаклавська райдержадміністрація з метою поліпшення житлових умов працівників райвідділу міліції передала Управлінню МВС України в м. Севастополі розташовану по вул. ім. 7 листопада в Балаклаві чотириповерхову будівлю казарми колишньої військової частини. Передбачалося її реконструювати для того, щоб чотири поверхи (48 квартир) надати працівникам міліції (у т. ч. 20 — співробітникам Балаклавського РВ УМВС), а надбудовані два поверхи продати для покриття витрат будівельників.

У другій половині 2003 року реконструкцію закінчили, і чотири поверхи були готові для вселення родин співробітників міліції. Але будинок в експлуатацію не здали — за поясненням будівельників, необхідно було закінчити роботи на двох останніх (надбудованих) поверхах. Проте, у серпні 2003 року ми підписали контракт із Управлінням МВС України в м. Севастополі про надання нам протягом 6 місяців службових квартир, нам видали оглядові листи. Відтоді тягнеться здавання будинку в експлуатацію, а для нас придумують усе нові версії пояснень, чому ми не можемо одержати своє житло.

Із серпня 2003 року і дотепер при розподілі житла співробітникам севастопольської міліції чомусь не брали до уваги чергу балаклавських міліціонерів, а на наші звернення відповідали: «Вам попередньо розподілена житлоплоща, чекайте закінчення будівництва». Багато хто з тих, кому була розподілена житлоплоща, встигли звільнитися, деяких перевели на інше місце служби.

Тепер керівництво УМВС України в м. Севастополі нам пояснює, що житлоплоща в споруджуваному будинку була розподілена незаконно, тому наших претензій ніхто не розглядатиме, тим більше що й будинку наче як уже і немає. З розмови з керівником будівельної фірми нам стало відомо, що за рішенням суду будинок нині належить йому. Тому і квартир для працівників міліції в ньому вже немає.

На нашу думку, такий розвиток подій може пояснюватися тим, що будинок розташований в елітному районі Севастополя: у центрі Балаклави, поблизу набережної. Невже з самого початку ніхто не планував надавати нам квартири безплатно?

Сподіваємося, шановна редакціє, що публікація в газеті «Голос України» історії наших пригод допоможе знайти відповідь на запитання: чи одержимо ми наші квартири?

З повагою,

Сергій Іванович Кузнєцов, полковник міліції у відставці;

Олександр Олександрович Луб’яний, майор міліції;

Вадим Анатолійович Анісімов, майор міліції;

Таїсія Іванівна Петринчук, майор міліції;

Сергій Олександрович Петринчук, пенсіонер МВС;

Сергій Григорович Кошолап, майор міліції;

Олександр Вікторович Гура, майор міліції;

Сергій Миколайович Куліш, майор міліції.

Коментар для «Голосу України»

Прокоментувати ситуацію, викладену в листі, ми попросили заступника начальника Управління МВС у м. Севастополі полковника міліції Сергія Петрушка:

— У 2001 році з будівельною фірмою було укладено договір на реконструкцію приміщення казарми, держава у вигляді векселів переказала підряднику сім мільйонів двісті тисяч гривень. Потім цю суму не зарахували, тому що будівельники нібито в Макіївці на приблизно таку само суму віддали місцевим міліціонерам квартири. У балаклавське будівництво МВС почало вкладати «живі» гроші — сім мільйонів дев’ятсот тисяч.

Перевіркою встановлено, що в Донецькій області квартири передали МВС тільки на папері — заявлене до передання житло фірмі не належить. Відповідно, на балансі міністерства ніяких квартир, нібито переданих будівельниками, не значиться.

За цим фактом МВС проводить перевірку і вирішує питання про порушення кримінальної справи.

Кошторисна вартість будівництва, як я вже сказав, сім мільйонів сто тисяч. Жодних офіційних паперів про подорожчання будівництва від фірми на нашу адресу не надходило. Крім того є постанова Кабміну, в якій зазначено: вартість квадратного метра житла фіксується на момент одержання перших грошей.

Документи про здавання-прийняття виконаних робіт ні я, ні будь-хто від нашого управління, як від замовника, не підписував. У паперах є два підписи, але обидва належать виконавцеві робіт.

За минулі роки вже було шість судів, що визнали договір недійсним. Головна причина такого рішення — тендера не було.

ВІД РЕДАКЦІЇ

У той час, коли лист і коментар готувалися до друку, агентство нерухомості активно почало пропонувати до продажу житло в споруджуваному будинку. Є інформація про те, що в суді розглядається як мінімум один позов за фактом володіння тими самими квадратними метрами двома господарями.

Найближчим часом газета до порушеної теми повернеться докладніше.


iншi матерiали роздiлу "суспільство"

Народе мій, у твоїй правді — сила
У 1933 році середня тривалість життя чоловіків в Україні становила 7,3 року. Жінок — 10,9. Цифри переконують більше, ніж слова. За всю письмово зафіксовану історію людства, стверджує науковець... 

Читачі «Голосу України» розповідають:
«У нас на городі біля горіха є дві могилки. Тут поховані мої прадід і прабабуся. У 1933 році вони відмовилися їсти на користь своїх дітей, аби ті вижили. Моя мама вижила, але теж постраждала від... 

Скорбота без святотатства
Як відомо, президент Росії Дмитро Медведєв відмовився брати участь у жалобних заходах з нагоди 75-річчя Голодомору, бо побачив за ними не трагедію «братнього» народу, а політичні спекуляції нинішньої... 

Ціна життя — золоті сережки
Моя бабуся ніколи не купує борошно кілограмами. Тільки мішками. А її горище завжди мені нагадувало склад продовольчого магазину, тільки дуже затишний — із в’язками цибулі, розкладеними на деках... 

Пролежали вони недовго. Померли, хто де...
У мого прадіда Захара було одинадцятеро дітей, у його рідної сестри Палашки — п’ятеро. Жодного не залишилося.  
Eкспорт матерiалiв

За умови повного або часткового вiдтворення посилання на
www.golos.com.ua є обов'язковим (для iнтернет-ресурсiв гiперпосилання).