Члени Вищої ради юстиції не є державними службовцями

В оприлюдненому вчора рішенні КС вирішив, що положення частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини другої статті 20 Закону України «Про Вищу раду юстиції» в їх системному зв’язку слід розуміти так, що особа, призначена в установленому Законом України «Про Вищу раду юстиції» порядку членом Вищої ради юстиції у віці не старше шістдесяти п’яти років, може бути обрана головою, заступником голови чи секретарем секції Вищої ради юстиції і виконувати на цій посаді повноваження протягом строку, визначеного частиною другою статті 20 Закону України «Про Вищу раду юстиції». Зокрема, в рішенні вказано, що на членів Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі, не розповсюджується граничний віковий ценз перебування на посаді, дійсний для державних службовців (55 та 60 років для жінок і чоловіків відповідно).

Водночас КС зазначив, що відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції» на посаду члена Вищої ради юстиції на постійній основі може бути рекомендований громадянин України, не старше 65 років.

Також КС дав офіційне тлумачення словосполученню «без права переобрання», вжитому в частині другій статті 20 Закону України «Про Вищу раду юстиції». Його треба розуміти так: член Вищої ради юстиції, обраний на посаду голови, заступника голови, секретаря секції Вищої ради юстиції, не може бути повторно обраний на цю ж посаду в межах строку (6 років), передбаченого частиною третьою статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

У іншому своєму рішенні КС визнав конституційною статтю 3 Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим», в якій установлено, що зміни до Конституції АРК приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим і затверджуються законом України. Це, у свою чергу, позбавляє Президента, народних депутатів та КМУ права законодавчої ініціативи стосовно внесення змін до Конституції АРК. У рішенні КС зазначив, що право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України, але ці суб’єкти не наділені правом вносити до Верховної Ради Автономної Республіки Крим проекти нормативно-правових актів, зокрема щодо змін до Конституції Автономної Республіки Крим.