Голос України - Веселий пензлик проти сумного діагнозу

Тяжко хворі діти збирають власні «витвори мистецтв» і з нетерпінням чекають чергових візитів студентів-волонтерів. Майже рік у Миколаївській обласній дитячій лікарні впроваджується арт-терапія — це зцілення за допомогою малювання та інших видів мистецтв. Після того, як міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» розповів про незвичайний вид лікування, у Миколаєві взялися за реалізацію проекту.

Несподівана пропозиція

До обласної лікарні п’ятирічна Даринка потрапила на початку вересня, тільки-но відсвяткувавши свій перший маленький ювілей. Діагноз — лейкемія, в онкогематологічному відділенні дитині доведеться проводити відтепер чимало часу.

У тому, що Даринка одужає, мама Наталя не сумнівається ні на хвилину. Завжди з ними — любов, а віру з надією треба весь час підтримувати. Зрозуміло, що такий діагноз для батьків — удар. І дівчинка це відчуває. Всі спроби мами та татка захистити її від інформації про хворобу — марні, оскільки дитині швидко передається тривога дорослих. І тоді головними емоціями для неї стають страх і нудьга.

Даринка також нудьгує у відділенні. Надзвичайно жвава й рухлива, вона обожнює велосипед і самокат, а також танцювати та позувати перед дзеркалом. На одному місці довго не всидить, тож із дому до палати привезли всі улюблені розваги — телевізор, програвач, іграшки. Та все одно мала весь час питає, коли вже додому. Набридло перебувати у чотирьох стінах, тим паче, що її рідний дім — це великий приватний будинок із просторим двором, а тут — невеличка палата та одні й ті самі процедури щодня.

Тому дівчинка з радістю сприйняла візит незнайомої гості на ім’я Женя, яка запропонувала «помалювати разом, просто так» (на знімку). З’ясувалося, що Євгенія Кононенко — студентка-п’ятикурсниця Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили, ось-ось стане магістром за спеціальністю «соціальна робота». Дев’ятий місяць вона разом із однокурсниками щотижня приходить до відділення, щоб зайнятися з дітьми арт-терапією, тобто малюванням, ліпленням, виготовленням якихось виробів.

— Мені це подобається, бо люблю дітей, від спілкування з ними отримую справжнє задоволення, особливо, коли бачу, як поліпшується їх емоційний стан, — каже Женя. — Оченята починають сяяти, на вустах — посмішка, і дорожче за це нічого немає. Вони нас дуже чекають, завжди питають, що робитимемо наступного разу.

Після таких занять з’являється віра та надія, що у цих дітей все буде добре. Тема магістерської роботи Жені Кононенко — «Корекція емоційного стану онкохворих дітей дошкільного віку засобом арт-терапії». Практичного матеріалу зібрано достатньо.

Є ще одна користь від візитів Жені та її друзів до маленьких пацієнтів онкогематології. Поки вони захоплені творчим процесом, батьки можуть зайнятися своїми справами або просто перепочити.

Визирнув із «в’язниці»

...Одного разу хлопчик, що перебував у відділенні тривалий час, намалював чудовий пейзаж: затишний будиночок, сонечко, зелена трава. А потім умокнув пензлик у чорну фарбу і густо закреслив нею всю цю ідилію. Волонтерка засмутилася, але потім з’ясувалося, що дарма. Психолог пояснив: дитина таким чином «виговорилася». Вона довго перебувала у замкненому колі: стримана атмосфера у відділенні та постійна тривога вдома. Малювання допомогло хлопчині «вихлюпнути» свої переживання, «перегорнути» невеселу сторінку свого життя і піти назустріч новому дню.

В арт-терапії важливим є не результат, а сам процес творчості. Байдуже, що саме вийде з-під олівця дитини, головне — аби він «визирнув» зі своєї внутрішньої в’язниці, в якій оселилися сум та острах. Вибір матеріалів також не має значення: фарби чи олівці, глина чи пластилін. Студентам допомагає викладач з образотворчого мистецтва Наталя Губська, яка навчає вміло малювати.

Координатор проекту «Арт-терапія: пацієнтам обласної лікарні від студентів миколаївських вищих навчальних закладів», керівник виконавчого комітету Миколаївської обласної організації «Молодіжний Союз «Наша Україна» Микола Попов розповів, що ідея виникла минулого року, напередодні дня Миколая Чудотворця (святого, якого у Миколаєві пошановують особливо). Запросили до лікарні студентів, майбутній фах яких — психологія, соціальна робота, соціальна реабілітація, педагогіка. Спочатку прийшло чоловік з 20, на сьогодні залишилося семеро. Насправді тяжко дивитися на страждання дитини, на те, як вона переносить свій біль.

— Народжена вільною, дитина лікувальні процедури сприймає як насильство над собою, і як наслідок — замкненість, відчуження, самотність, — каже головний лікар Дмитро Гоцуляк. — Арт-терапія — чудовий засіб відволікти дитину від її внутрішніх переживань, допомогти вийти зі стресу. Ми бачимо реальні результати: маленькі пацієнти стають активнішими, їх емоційний настрій і поведінка помітно поліпшуються. За таких умов організмові легше долати захворювання.

Миколаїв.

Фото Миколи ПОПОВА.