Пропала грамота

Таємницю найкраще зберігає мертвий.

(Відома істина.)

У дрімучому лісі, в якому тільки й можуть Баба-Яга та Кощій Безсмертний бути найкращими друзями Лісовика, пропав один Заєць! Балакали, що його з’їли.

Здавалося б, пропажа зайців узагалі, а одного зокрема — справа в лісі, тим більше дрімучому, звичайна і звична. Оскільки Заєць — не Ведмідь, за яким навіть жалобу влаштувати можуть, а заєць — яка різниця? На одного більше, на одного менше... Але справа в тім, що був це не просто заєць, а відомий Заєць, відомий багатьом.

Зрозуміло, пропажа такого зайця — справа, яку треба розкрити!

Однак ніяк не можуть... Тому що ніяк не можуть знайти. Точніше, назвати. Того, хто з’їв Зайця.

І раптом з’являється якийсь Заєць і заявляє, що має письмове свідчення, з якого випливає назва й ім’я того, хто з’їв Зайця!

Правда, пред’явити свідчення слідству заважає Зайцеві одна обставина: він перебуває в іншому лісі, і тому представить його тільки, якщо дадуть йому гарантії. Тобто, гарантують, що свідчення не відберуть, а його самого не приберуть.

Звісно, коли йдеться про таке свідчення, можуть дати будь-які гарантії. Дадуть їх, зрозуміло, ті, кому це свідчення потрібне.

І Зайцеві дали гарантії. Причому, не на словах, а на ділі — на папері; гербовому папері, з підписом і печаткою.

Заєць одержав гарантії і привіз свідчення. Точніше, свідчення привіз, а сам не доїхав! Пропав Заєць.

Коли, де, чому — ніхто не знає. Кажуть, а він сюди і не їхав — пропав десь там, у лісі...

Тепер усі перестали думати про першого Зайця і почали думати про другого. Точніше, дивуватися: як же так, привіз — і не доїхав?! Якась метафізика! Були ж гарантії!..

Справу першого Зайця закрили, справу другого Зайця відкрили. Яку згодом теж закриють. Яким-небудь третім Зайцем.