Ними стають десятки гектарів лісових угідь
У Славутському районі прокуратурою встановлено кричущий факт: районна держадміністрація передала вісімнадцятьом громадянам у приватну власність для ведення особистого сільського господарства майже сімнадцять гектарів землі, вкритої лісом, котрий двадцять років поспіль засаджували місцеві селяни. А згодом нові власники лісу «непридатну» для городництва землю, яка до того ж має поклади червоного граніту, одностайно подарували приватному підприємству. Коментуючи цей випадок, прокурор області Юрій Голуб повідомив, що міжрайонною прокуратурою вже заявлено в суд позов до райдержадміністрації, вісімнадцятьох громадян та приватного підприємства про скасування розпорядження голови РДА, визнання недійсними договорів дарування та скасування державних актів на землю. Усі зусилля буде спрямовано, щоб землю з лісом та корисними копалинами було повернено в державну власність.
Проте схожі порушення лісового законодавства в області непоодинокі, хоча ліси вкривають лише 13 відсотків її території. Часто вони стаються з вини саме тих органів, котрих закон зобов’язав охороняти ліс.
Практично в кожному районі виявлено порушення, а в деяких випадках і зловживання з боку посадових осіб місцевої влади. Так, засуджено голову Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району за те, що підписав неправдиве рішення виконкому, на підставі якого зацікавлена особа отримала ордер і незаконно вирубала 26 дерев різних порід.
Поза межами своєї компетенції діяла Славутська райдержадміністрація, передаючи державному лісовому господарству в постійне користування понад двісті гектарів землі. Тільки за протестом прокуратури це розпорядження було скасовано.
А торік за розпорядженням голови ОДА всупереч закону, без позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації було надано в постійне користування ДП «Хмельницькоблагроліс» 38 гектарів земель лісогосподарського призначення, законне право на користування якими мало дослідне господарство. Знову за реагуванням прокуратури області до розпорядження внесено відповідні зміни, землі повернуто законному користувачеві.
Декому чомусь здається, що в лісі може господарювати хто завгодно і як завгодно, не питаючи ні в кого дозволу. Тому й виростають у заповідних зонах кафе та розважальні комплекси.
Так сталось і в Городоцькому районі, де спритні бізнесмени самовільно зайняли ділянки на території Національного природного парку «Подільські Товтри», звели будиночки, господарські споруди і кафе. Шкода, що місцева влада нічого цього не помітила. Тепер прокурорський позов до власника про знесення будівель та відшкодування завданої шкоди розглядається в суді.
Тріски в усі боки летіли і в Деражнянському районі, коли незаконно рубали близько сотні дерев в гідрологічних заказниках «Шпичинецький» та «Вовчанський». Порушників покарано, але ліс уже не повернути. Самовільна вирубка дерев у різних районах завдала шкоди навколишньому природному середовищу на сотні тисяч гривень.
Але, на жаль, у багатьох випадках відшукати винних так і не вдалося. Як вважають прокурори, це свідчить про неефективну роботу державної лісової охорони. Тому в документах прокурорського реагування обов’язково ставиться питання про притягнення до відповідальності і тих працівників, котрі були недостатньо пильні та принципові, охороняючи ліс. Більше того, нерідко вони самі й організовують незаконні вирубки, приховують чужі злочини. Так було з працівниками лісової охорони на Кам’янеччині, котрі без дозволу вирубали на території НПП «Подільські Товтри» понад двісті дерев різних порід. А щоб приховати цей злочин, склали акти ревізії про відсутність порушень. Насправді ж заподіяна шкода обчислюється більш як мільйоном гривень.
— Істотні зауваження є до працівників галузевого відділу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, — зауважив Юрій Голуб. — Вона не в змозі об’єктивно здійснювати системний контроль і, як правило виконує лише функцію фіксації та оформлення порушень лісового законодавства. А коли є підстави для порушення кримінальної справи, інспектори накладають лише адміністративні стягнення. Прокуратурою було зафіксовано випадки, коли вирубувались дерева на десятки тисяч гривень, а штрафи обмежувались кількома десятками гривень.
Проблемою, яку не вдалось розв’язати за десятиліття, стала передача земель лісового фонду колишніх колгоспів у постійне користування спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам. Більшість із них так і не отримали необхідних документів на ділянки, якими користуються. Саме так використовують тисячі гектарів лісокомунальники Білогірського, Шепетівського, Віньковецького та багатьох інших районів. Не дивно, що значну частину незаконних рубок виявлено саме в цих підприємствах.
Дуже часто ліс потерпає не лише від байдужості влади чи халатності тих, хто зобов’язаний його берегти. Останнім часом у сфері охорони і використання лісів області порушено понад два десятки кримінальних справ, більше половини з яких спрямовано до суду. До відповідальності притягнуто близько двохсот посадових осіб, а до бюджету відшкодовано майже мільйон гривень.
До суду спрямовано близько півсотні позовів більш як на мільйон гривень. При цьому на руку багатьом зловживанням залишається недосконале правове регулювання охорони лісів.
Але, попри це, кожному, хто піднімає сокиру на дерево, варто задуматись, хто, врешті-решт, залишиться у статусі потерпілого.
Хмельницький.
